Позначки


http://nslowo.free.ngo.pl
Ліквідація українських установ у Перемишлі в 1945 р.
Частина 1
Богдан Гук

Українські мешканці Перемишля у довоєнний час створили низку суспільних, освітніх та культурних установ і організацій. Усі вони діяли на основі чинного законодавства Речі Посполитої 1918-1939 рр. та відповідними державними органами визнавалися легальними. Більша частина функціонувала також під час німецької окупації, оскільки їхня діяльність не була політичною. Разом з відновленням польської державності в 1944 р. українські діячі сподівалися продовжити статутну діяльність. Вже 7 вересня у Перемишлі виник Український громадянський комітет, який в офіційному листі заявив перемиському воєводі про лояльність української громадськості, надіючись, що Польща як демократична держава дотримуватиметься їхніх громадянських та національних прав. Досі невідомо, чи староста відповів на цю заяву. Водночас документ № 16 показує, що Комітет сприймався державними органами як продовження Українського допомогового комітету з окупаційних часів, що з черги призвело до відмови в його реєстрації чи визнанні представництвом українських мешканців міста і країни.
Така ж доля судилася усім українським організаціям Перемишля – повітова та воєводська влада вела послідовну політику заборони їхньої діяльності та відтак цілковитої ліквідації. У Державному архіві в Перемишлі в масиві Перемиського староства зберігаються документи за 1944-1950 рр., які фіксують намагання українських організацій – Товариства прихильників української культури і мистецтва «Стривігор», Українського дівочого інституту, «Бурси св. О. Миколая» та Українського громадянського комітету – легалізувати своє існування та реакцію владних структур.
З метою не допустити до самоорганізації українців розроблено наступний сценарій дій: після заяви даної організації про своє існування староста звертався до Громадянської міліції (ГМ) з проханням вивчити діяльність її управи під кутом лояльності щодо держави. За кожним разом комендант міліції в службовій довідці для Староства стверджував, що реєстраційного дозволу давати не слід. З такою рекомендацією Староство відсилало документи до Воєводської управи в Ряшеві, Громадсько-політичний відділ якої дотримувався ідентичного становища. Не помагала апеляція до Міністерства публічної адміністрації у Варшаві, яке також відмовило в реєстрації. Додатковим, негативним чинником була депортація українського населення до УРСР, оскільки після виникнення організацій їхні члени мали б підставу відмовлятися від виїзду в УРСР та звертатися з відповідними заявами до органів влади. Таким чином восени 1945 р. у Перемишлі вже не було українського організованого життя. Коли 25 серпня 1945 р. мав відбутися з’їзд Народної партії (Stronnictwa Ludowego), то в заяві до Староства знайшлося ствердження: «Zjazd Stronnictwa mialby sie odbyc 2 IX 1945 r. w sali bylego Narodniego Domu, przy ul. Kosciuszki 4».
Усі документи публікуються вперше. У деяких випадках розкрито скорочені слова. Офіційну номенклатуру і звернення вжито в заголовках документів.

Д О В І Д К А
Музей «Стривігор» – заснований у Перемишлі в 1932 р. з ініціативи «Товариства прихильників українського мистецтва» на чолі з Іваном Шпитковським, Оленою Кульчицькою та Богданом Загайкевичем. Його офіційна назва: Український регіональний музей «Стривігор» у Перемишлі. Хоронителем музею в 1932-1945 рр. був д-р Іван Юліан Шпитковський, історик, активний член НТШ у Львові. Як свідчать документи, Музей був зліквідований державною владою Польщі в 1945 р. Музейні фонди в числі приблизно 10 тис. одиниць зберігання в значній частині були перебрані Музеєм Перемиської землі в Перемишлі, де зберігаються донині, проте їх кількість, стан і книгування майже зовсім невідомі.

2. Український (руський) інститут для дівчат – заснований 1895 р. в Перемишлі як приватна громадська установа-пансіонат, що виникла за фінансового сприяння товариства «Бурса для дівчат русько-католицького обряду в Перемишлі» (1881, з пізнішими змінами назви) з метою дати можливість здобути освіту для незаможних дівчат з Галичини. Разом з ним діяла однойменна середня школа – спершу ліцей, згодом гімназія. Обидві установи існували до 1945 р., тобто до ліквідації державними органами Польщі. Будинки Інституту перебрала держава.

3. «Бурса св. О. Миколая» – приватна установа-гуртожиток, заснована в Перемишлі в 1888 р. заходами Г. Цеглинського і Т. Кормоша з метою надати можливість здобути освіту незаможним учням селянського та робітничого походження. Будинок бурси після ліквідації установи в 1945 р. перейшов у власність держави.

4. Український громадянський комітет – тимчасове представництво українців Перемишля і Надсяння, створене на початку вересня 1944 р. на чолі з Михайлом Вахнюком. Воно не було визнане перемиським старостою і припинило діяльність, мабуть, вже в грудні 1944 р. або в січні 1945 р. (бг)

_________________

Музей «Стривігор»

1

17 листопад 1944, Перемишль.
Повідомлення Повітовому староству в Перемишлі про відновлення діяльності музею «Стривігор».
Zarzad ukrainskiego regionalnego Muzeum «Strywihor» przy ul. Kosciuszki 5 (Dom «Mieszczanskiej Kasy»), istniejacej od 1932 r. – zawiadamia, ze po ukonczeniu uporzadkowania swego inwentarza z powodu jego czesciowego zniszczenia podczas ostatnich dzialan wojennych z dniem 1. grudnia 1944 r. rozpoczyna swa dzialalnosc.
Muzeum «Strywihor», oprocz dzialu muzealnego posiada biblioteke z wypozyczalnia ksiazek w ilosci lacznej od 4 do 5 tysiecy tomow.
Dr Jan Julian Szpytkowski
Kustosz Muzeum
Рукопис, оригінал.
Archiwum Panstwowe w Przemyslu (далі: APP),
Starostwo Powiatowe Przemyskie 1944-1950 (далі: SPP),
Zwiazki i Stowarzyszenia, c. 62, а. 172.

2

5 грудня 1944, Перемишль.
Повідомлення Повітовому староству в Перемишлі про склад управи музею «Стривігор».
T-wo Ukrainskie Muzeum «Strywihor» w Przemyslu zawiadamia, ze na walnym zebraniu czlonkow, ktore odbylo sie dnia 3. XII (grudnia) 1944 w lokalu Ukrainskiego Komitetu przy ul. Kosciuszki 5 o godz. 11 przed poludniem wybrano nowy Zarzad, w sklad ktorego weszli:
1. prof. dr Szpytkowski Julian, ul. Sienkiewicza 19 – prezes i kustosz,
2. dyrektor Prokop Oleksander, ul. Glazera 23 – wiceprezes,
3. prof. Niesiolowski Andrij, Jadwigi 6 – sekretarz,
4. inz. Оleksyn Josyf, ul. Slowackiego 23 – skarbnik,
5. Paszczak Mychajlo, emerytowany prof. – ul. Chopina 35 – czlonek Zarzadu,
6. prof. Zajac Iwan, Wladycza 20 – czlonek Zarzadu,
7. prof. muzyki Peters Julia, ul. Smolki 6 – czlonek Zarzadu.
Zawiadomienie niniejsze jest jednoczesnie odpowiedzia na pismo Powiatowego Starostwa w Przemyslu z dnia 27.XI.1944.L. kol. spr. 17/2/44.
W Przemyslu dnia 5. XII. 1944
Prezes Dr Jan Julian Szpytkowski
Sekretarz A. Niesiolowski
Рукопис, оригінал.
APP, SPP, с. 62, а. 171.

3

25 квітня 1945, Перемишль.
Звернення управи товариства «Стривігор» до Воєводської управи в Ряшеві з проханням зареєструвати товариство.
W slad pisma Starosty Powiatowego Przemyskiego z dnia 9 kwietnia 1945 r. L. Sp. III/A.8/3/45, a otrzymanego dnia 13.IV.1945 Zarzad regionalnego Muzeum «Strywihor» w Przemyslu prosi o zarejestrowanie T-wa, istniejacego od 12.X.1932 r.
Rownoczesnie zalacza sie 5 egzemplarzy dawnego statutu i legalizowany odpis dekretu zatwierdzajacego Tow. «Strywihor», poimienny spis skladu Dyrekcji Muzeum «Strywihor», a mianowicie:
1/ prof. gimnazjalny Dr Szpytkowski Julian – zam. Sienkiewicza 19, kierownik i kustosz,
2/ dyrektor szkoly panstwowej powszechnej im. Szaszkiewicza Prokop Oleksander, zam. Bisk. Glazera 23, zast. kierownika,
3/ prof. gimn. Niesiolowski Andrzej, zam. Kr. Jadwigi 5, sekretarz,
4/ inz. Oleksyn Jozef, zam. Slowackiego 32, kasjer i bibliotekarz,
5/ prof. muzyki Petersowa Julia, zam. Smolki 5/11, zastepca czlonka wydzialu,
6/ prof. gimn. Zajac Jan, zam. Wladycze 20, zastepca czlonka Wydzialu,
7/ em. prof. gimn. Paszczak Michal, zam. Szopena 15, czlonek Komisji Kontrolnej.
Lokal Muzeum «Strywihor», zlozony z 7 ubikacyj miesci sie przy ul. Bandurskiego 3 w Przemyslu.
Za kierownictwo Muzeum «Strywihor»
Dr Julian Szpytkowski
Kierownik Muzeum
Машинопис, оригінал.
APP, SPP, с. 62, а. 141.

4

15 червня 1945, Перемишль.
Довідка комісаріату ГМ для Повітового староства у Пе-ремишлі про діяльність Товариства «Стривігор».
Przy zwrocie aktu po zbadaniu przez dzielnicowego Piklowskiego donosi sie, ze prosba tow. Ukr. «Strywihor» nie zasluguje na uwzglednienie, a to z tego powodu, ze zachodzi uzasadnione podejrzenie, iz T-wo to pod plaszczykiem legalnego istnienia wychowywac bedzie i ksztalcic swych mlodych czlonkow do pracy wywrotowej w kierunku skrajno-nacjonalistyczno-ukrainskim, czym zagrazac bedzie bezpieczenstwu publicznemu.
Czlonkowie zarzadu wymienionego Towarzystwa pod wzgledem moralnym zachowuja sie bez zarzutu, natomiast pod wzgledem politycznym sa zapatrywan nacjonalistyczno-ukrainskich i za czasow okupacji hitlerowskiej wspolpracowali z Niemcami i byli na ich uslugach. […]
Kierownik Komisariatu M.O.
K. Musial, porucz.
Машинопис, оригінал.
APP, SPP, с. 62, а. 163.

5

30 липня 1945, Ряшів.
Відповідь Громадсько-політичного відділу Воєводської управи в Ряшеві Музеєві «Стривігор» на прохання про реєстрацію.
Do Dr Juliana Jana Szpytkowskiego
i tow. zalozycieli Towarzystwa Sympatykow
Ukrainskiej Nauki i Sztuki «Strywihor»
w Przemyslu, ul. Sienkiewicza 19
W zwiazku z pismem z 25 kwietnia 1945 r. skierowanym do Urzedu Wojewodzkiego w Rzeszowie o ponowna rejestracje Towarzystwa Urzad Wojewodzki odmawia prosbie, poniewaz istnienie i dzialalnosc Towarzystwa Sympatykow ukrainskiej nauki i sztuki «Strywihor» w Przemyslu nie odpowiada wzgledom pozytku spolecznego i nie posiada cech trwalosci, wymaganych art. 1. Prawa o stowarzyszeniach /Dz.U.R.P Nr. 94. poz. 808/. […]
Za Wojewode
/mgr Radziszewski/
 […]
Машинопис, оригінал.
APP, SPP, с. 62, а.145.

6

9 серпня 1945, Перемишль.
Повідомлення Повітового староства Ю. Шпитковському про негативну відповідь Воєводської управи в Ряшеві на прохання про реєстрацію товариства.
Przesylam w zalaczeniu decyzje Urzedu Wojewodzkiego w Rzeszowie z dnia 30.VII.1945 L.II.1908/45/
Starosta Powiatowy
mgr Bober Henryk
[На звороті дописка рукою:]
Poniewaz zalozyciele wyjechali juz do Lwowa, przeto do akt.
Машинопис, оригінал.
APP, SPP, c. 63, а. 149.

на фото: Будинок Музею «Стривігор» – стан на 12 лютого 2006