Історія


bojki18371Вперше назву «бойки» ужив священик Йосип Левицький в передмові до «Граматики» (1831) від вживання в їхній мові частинки «бо є» («тільки»), на відміну від лемків, що казали «лем», і «лишаків», що казали «лише», «лишень». Надалі цю назву розповсюдили А. Торонський, В. Хіляк та інші. У Словаччині бойків називають «пуйдякамі» (слов. Pujďák), оскільки вони говорять «пуйдемо» на відміну від лемківського «пійдемо». Історія На думку багатьох вчених, перша писемна згадка про бойків зустрічається у компілятивному творі візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного “De Administrando Imperio” (Про управління імперією) (глава ХХХІІ): “Хай тобі буде відомо, що серби [ці] походять від неохрещених сербів, які також називаються “білими”, і живуть по ту сторону Турції, в місцевості, що зветься ними Бойкі. З ними межує Франгія, а також Велика Хорватія, неохрещена, яку також називають “Білою”. Ось там і живуть спрадавна ці серби.” В даному контексті “Бойки” – це топонім, причому не автентичний.

Історично Бойківщина була :

Х – ХІV ст.в складі Київської Русі, Галицько-Волинського князівства,
Від ХІV ст. – Молдавського князівства
З початку ХVІ ст. – Османської імперії
У 1772-1918 роках опинилася під владою Австро-Угорщини,
У 1918-1940 роках – Польщі,

Після приєднання у 1939 році до Західної України та у 1945 році Закарпаття з УРСР входить до складу Української держави.
У 1940 року приєднана до Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).
Влітку 1920 року відбулася спроба утворити самостійну державу – Бойківську Республіку. Селяни на чолі з Ф. Бекешем зайняли кілька сіл на Сколівщині, станцію Лавочне і проголосили власну республіку.

Через Бойківщину свого часу проходив головний торговий і військовий шлях з України в Угорщину та Західну Європу

На Бойківщині народилося багато відомих діячів, зокрема гетьман Петро Сагайдачний, генеральний суддя з Хмельниччини Іван Креховецький. Іван Франко присвятив історії та культурі цього краю низку художніх, публіцистичних та наукових творів («Етнографічна експедиція на Бойківщину», «Карпато-руське письменство» та інші).

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s