Позначки


Наше слово № 34, 25 серпня 2002 року

З 9 по 11 серпня ц.р. перебувала у своєму рідному селі 40-особова група виселенців з села Скородне біля Лютовиськ, Устрицького повіту. Була б це майже буденна подія, коли б не той факт, що група приїхала з півдня України (куди їх переселено в 1951 році) – з Кривоозерського району Миколаївської області. Виселенці та їхні діти зі зворушенням шукали слідів своїх домівок.
Село Скородне після переселення було повністю знищене. Одну хату реконструйовано в Сяніцькому скансені. Внаслідок аграрних експериментів 70-х років знищено церкву і цвинтар, а на їх місці побудовано велику вівчарню. З цвинтаря залишились тільки два символічні хрести та пропам’ятна таблиця на восьми квадратних метрах, де похоронені тлінні останки померлих скороднян.
Учасники цієї символічної прощі відвідали також Кальварію Пацлавську та побували на концертах Днів культури “Над Ославою” у Мокрому.
Молитва над символічними могилами предків була підтвердженням пам’яті, яку зберігають скородняни досі в серцях на відстані тисячі кілометрів від рідних земель. Їхнє символічне повертання може бути добрим прикладом для багатьох вигнанців, що живуть у Польщі.
Поїздку організував Михайло Кічак та Іван Циктор. У переїздах на території Польщі дуже допомогла фірма “Хортиця” Мирослава Сидора з Перемишля. Учасники висловлюють йому щиру подяку. Виїхали з тугою у серцях і з настановою частіше відвідувати отчий край.


Advertisements