Позначки


vynyckyjРадевич-Винницький Ярослав Костянтинович – старший науковий співробітник НДІ українознавства.

Один із ініціаторів відновлення в Україні Науково-культурологічного товариства «Бойківщина» (1992), літературно-науковий редактор видання «Бойківщина. Науковий збірник», ініціатор створення Асоціації товариств українців Карпатського регіону «БоГуЛем» (Україна, Румунія, Словаччина, Угорщина, Польща). Головний редактор ж. «Літопис Бойківщини» (США. Канада, Україна), головний редактор видавничої фірми «Відродження» (Дрогобич).

Закінчив Дрогобицький педінститут ім.Івана Франка (1963), аспірантуру на кафедрі загального і російського мовознавства Кримського педінституту (1970). Від 1965 р. викладач, доцент, заступник декана (1966-1969, 1977-1978), декан (1980-1996) філологічного факультету Дрогобицького педінституту (тепер педуніверситет) ім.Івана Франка. Працював на викладацькій роботі у вищих школах Угорщини, Польщі, Німеччини (НДР).

Захистив кандидатську дисертацію на тему «Моделі категорії локальності» (1975), опублікував понад 150 праць із загального мовознавства, україністики, славістики, лінгводидактики, в т.ч. книжки «Мова і нація» (у співавторстві з В.Іванишиним; Дрогобич, 1990, 1991, 1992, 1994; Кам’янець-Подільський, 2003), «Україна: від мови до нації» (Дрогобич, 1997), «Українська мова для 2 кл. шкіл з польською мовою навчання» (Л., 2000), «Етикет і культура спілкування» (Л., 2001), «Етикет: кодекс добрих манер і правил поведінки. Навчальний посібник» (у співавторстві з проф. В.Костенком; Л., 2006), «Етикет і культура поведінки. Навчальний посібник» (К., 2006). Описав політику і практику лінгвоциду щодо української мови, явище неодномовності в проекції на українську спільноту, започаткував наукову дисципліну під назвою лінгвонаціологія.

Ініціював проведення щорічних наукових конференцій «Нагуєвицькі читання», присвячених творчості І.Франка у світлі сьогодення.

Як редактор (упорядник, перекладач) випустив у світ понад 50 книжок, серед яких «Голгота України» Д.Соловея (1993), «Кривава книга» (1994), «Історія села Кульчиць і роду Драґо-Сасів» Івана Волчка-Кульчицького (1995), «Янна Ярославна – королева Франції» (1995) та «Над Калкою» (1998) замученого 1945 р. в Сибіру Івана Филипчака, «Невинно убієнні» В.Стрільцева (1999), «Свячена вода» А.Листопад (1999), трилогія «Мазепа» Б.Лепкого (2004, 2005, 2006), «Метелики на шпильках. Б’є восьма. Повнолітні діти» Ірини Вільде (2007), «Без коріння. Во дні они. Quid est Veritas?» Наталени Королеви (2007), «Українець і москвин» П.Штепи (2008), «Українська стилістика і ритміка. Українська поетика» В.Домбровського (2008), «Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. З остатніх десятиліть ХІХ в.» І.Франка (2008) та ін. Опублікував понад 100 публіцистичних та сотні газетних статей.

Один із ініціаторів відновлення в Україні Науково-культурологічного товариства «Бойківщина» (1992), літературно-науковий редактор видання «Бойківщина. Науковий збірник», ініціатор створення Асоціації товариств українців Карпатського регіону «БоГуЛем» (Україна, Румунія, Словаччина, Угорщина, Польща). Головний редактор ж. «Літопис Бойківщини» (США. Канада, Україна), головний редактор видавничої фірми «Відродження» (Дрогобич).

Був членом Ради Товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, заступником голови Української Республіканської партії, членом Дрогобицького міськвиконкому. Нині депутат Дрогобицької районної ради.

Нагороджений срібною медаллю Й.-Ґ.Гердера (НДР, 1985), відмінник народної освіти України, лауреат регіональної літературної премії ім. Івана Филипчака та міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця.

Advertisements