Теги


Учасники велосипедної експедиції хочуть звернути увагу на масове руйнування православних храмів українців в ІІ Речі Посполитій
4 серпня 2010//

Ліквідація_церков1.jpgЗ метою донесення до православних храмів на Холмщині та Південному Підляшші, які заселяли переважно українці, в 1938 р члени товариства Homo Faber відирокої громадськості інформації про акцію руйнування  30 липня до 10 серпня організували велисипедну експедицію. За словами організаторів заходу, вони хочуть «пригадати одну з найтемніших сторінок в історії ІІ Речі Посполитої, розповісти історію, якої не можна знайти в книжках». Окрім того, учасники заходу під час експедиції збиратимуть свідчення, фотоматеріали, спогади. Зібрані матеріали опублікують в інтернеті.

Як інформує «Gazeta wyborcza», хоча частина учасників тих подій і була виселена у рамках акції «Вісла», проте ще живуть очевидці і в районах лиха, їх рідні та близькі.

«Ми контактуємо з парафіяльними священиками православних парафій, які знають ті події. Ми хочемо пригадати одну з найтемніших сторінок в історії ІІ Речі Посполитої, яка весь час буЗруйновані_храми1.jpgла практично невідомою громадській думці» — зазначила Олександра Гулінська з товариства Homo Faber.

Учасники експедиції проїдуть місцевостями вздовж Бугу, з півночі на південь — від Тирасполя до Дорогуска. В цій місцевості сконцентровані переважно малі містечка та села. Це були місця, які заселяли переважно українці. Акція знищення святинь була спрямована насамперед проти них.

Довідка:

Влітку 1938 року в Люблінському воєводстві впродовж знищили 127 церков і православних каплиць. Їх зруйнували дощенту. Від травня до липня 1938 року на Холмщині та Південному Підляшші знищували щоденно 2 праволавні церкви. До акції руйнування святинь залучили польських робітників, міліцію, солдат. Українців, які проживали на цій території та були прихожанами зруйнованих святинь, намагалися насильно полонізувати та змушували перейти на католицизм. Ці дії були частиною польської національної політики.

Акція руйнування православних храмів на Холмщині та Південному Підляшші в 1938 р. була однією з найтрагічніших подій в історії православ’я та українського народу на Холмсько-Підляcькій землі. «Події 1938 р. були не результатом фундаментальної зміни внутрішньої політики держави чи незапланованою дією, а найбільш брутальною і відкритою реалізацією концепцій, вписаних у принципи політики Другої Речі Посполитої щодо Православної Церкви та українського православного населення на Холмщині та Південному Підляшші», — наголошують учасники акції.

Погроми_церков1.jpgВід самого початку міжвоєнного періоду польська влада прагнула до максимального обмеження власності та впливів православної Церкви, а також до адміністративного обмеження кількості парафій. З іншого ж боку, держава робила кроки в напрямку впорядкування становища та організації Православної Церкви, щоб вона могла діяти в нових обставинах, але залишаючись залежною від держави, яка намагалася полонізувати Церкву.

Особливо різкою була політика держави щодо Православної Церкви на території Холмщини та Південного Підляшшя, які в міжвоєнний період входили до складу Люблінського воєводства. Влада розуміла, що православ’я є одним із найважливіших елементів почуття окремішності місцевого українського населення.

Українське товариство в Любліні уже розпочало роботу зі збору та оприлюднення матеріалів про знищення православних святинь в ІІ Речі Посполитій 1938 року. Ці матеріали доступні на спеціально створеному сайті.

Advertisements