Позначки


Хібеба Наталія Василівна. Структурно-семантична організація весільної лексики бойківських говірок. : Дис… канд. наук: 10.02.01 – 2007.
Лексика весільного обряду відображає еволюцію назв обрядодій, агентів та матеріальних елементів. В умовах модернізації суспільного життя деякі весільні реалії, як і їхні назви, зникають із пам’яті навіть найстаршого покоління. Усвідомлення можливої незворотної втрати інформації про традиційне весілля стало поштовхом у виборі об’єкта дослідження саме в бойківських говірках як одних із найархаїчніших в українській мові.

Номінацію весільного обряду вивчали українські вчені, зокрема М. Бігусяк (гуцульські говірки), Н. Грозовська (середньонаддніпрянські го-вірки), В. Дроботенко (степові говірки), І. Магрицька (східнослобожанські говірки), П. Романюк (поліські говірки), В. Шевченко (літературна мова). У спеціальних студіях бойківські весільні назви ще не були опрацьовані.

Актуальність дослідження весільної лексики бойківських говірок зумовлена необхідністю зафіксувати номінації денотатів обряду, частина яких за останні десятиріччя переходить до пасивного фонду української мови, системно проаналізувати їх у загальноукраїнському та загальносло-в’янському контекстах. Важливість комплексного вивчення цієї проблеми викликана особливим значенням обрядової лексики, що репрезентує духовну культуру бойків. Дисертація актуальна з погляду опрацювання словникового складу української мови й пізнання історії та культури українців.

Лексику народних говорів традиційно аналізують у межах тематичних груп — об’єднань назв на підставі спільності чи близькості означуваних словами предметів і явищ. За смисловими зв’язками тематичні групи поділяють на лексико-семантичні групи. Системний підхід до аналізу лексики, за словами П. Гриценка, є визначальним у діалектології.

Зв’язок роботи з науковими планами і програмами. Проблематика дисертації пов’язана з науковими розробками в галузі української діалектної лексикології. Дослідження проведено в межах теми відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України “Українська історична та діалектна лексикологія і лексикографія” (шифр 0105U004586).

Мета дисертації — дослідити склад і структурну організацію тематичної групи весільних назв як сегмента лексичної системи бойківських говірок, з’ясувати шляхи її формування, особливості функціонування та просторову поведінку в загальноукраїнському й у загальнослов’янському контексті, зберегти для історії цей унікальний пласт лексики.

Мета передбачає розв’язання таких завдань:

зафіксувати назви на позначення реалій весільного обряду в бойківських говірках, змоделювати структурну організацію тематичної групи та визначити її специфіку;

дослідити семантичну структуру лексем;

виділити основні мотиваційні моделі і способи номінацій;

розкрити шляхи формування складу весільної лексики бойківських говірок;

простежити стан збереження весільних назв та динаміку їх функціо-нування;

виявити міждіалектні та міжмовні зв’язки весільних назв.

Об’єкт дослідження лексика, що відтворює бойківське весілля в акціональному, суб’єктному й об’єктному виявах.

Зібраний і проаналізований у роботі діалектний матеріал має самодостатню наукову цінність, оскільки фіксує живе мовлення бойків, відображає духовну та матеріальну культуру давньої етнічної групи, є важливим внеском у вивчення національного характеру українців.

Предметом дослідження є структурно-семантичні особливості весільної лексики бойківських говірок.

Основні методи роботи — описовий, порівняльно-історичний, зіставний, метод етимологічного аналізу.

Джерельною основою дисертації слугували експедиційні діалектні записи — тексти і відповіді на запитання, зібрані впродовж 1999–2004 років польовим методом у 94 населених пунктах Дрогобицького, Сколівського, Турківського, Старосамбірського р-нів Львівської обл., Долинського, Рожнятівського р-нів Івано-Франківської обл., Міжгірського р-ну Закарпатської обл. Межі бойківських говірок визначено за “Атласом української мови”. Лексику зібрано за спеціальною програмою, укладеною за тематичним принципом. Питальник охоплює всі поняття, пов’язані з бойківським весіллям, і дає змогу відтворити обрядову культуру регіону. Більшість матеріалів зафіксована на магнітофонній плівці від інформаторів різних вікових категорій (записи зберігаються у фонотеці відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). Опрацьовано матеріали діалектологічних експедицій, зібрані до “Атласу української мови” (зберігаються у тому ж відділі). Використано словники бойківських говірок Ю. Кміта, М. Онишкевича, записи текстів Н. Глібчук. Для порівняння залучено етнографічні описи весілля початку ХХ ст. В. Гнатюка, І. Франка, З. Кузелі, І. Кузіва, І. Левинського, О. Мисевича, О. Рошкевич та сучасні записи Л. Василечко, П. Зборовського, В. Сокола, Г. Сокіл. Використано матеріали загальномовних та регіональних атласів, зокрема “Атласу української мови”, “Загальнослов’янського лінгвістичного атласу”, “Загальнокарпатського діалектологічного атласу”, “Карпатського діалектологічного атласу”, “Atlasu gwar bojkowskich”; історичних словників: “Словника староукраїнської мови XIV–ХV ст.”, “Словника української мови ХVІ – І пол. ХVІІ ст.”, “Історичного словника укра-їнського язика” та картотек цих словників (зберігаються в тому ж відділі). До аналізу залучено дані тлумачних, фразеологічних, етимологічних і етнолінгвістичних словників української та інших слов’янських мов.

Наукова новизна дисертації. Уперше до наукового обігу введено весільну лексику бойківських говірок, здійснено її семантичний, мотиваційний, ареальний аналіз, наведено історичні й етимологічні довідки для більшості аналізованих назв.

Теоретичне значення. Висновки та узагальнення дисертаційної роботи можна застосовувати для комплексного дослідження лексики бойківських говірок, для з’ясування закономірностей структурної організації діалектної лексики.

Практична цінність роботи полягає в розширенні емпіричної бази сучасної української лексикології й лексикографії, що сприятиме розв’язанню проблем генези бойківського говору. Матеріал дослідження може бути використаний для укладання діалектних словників, Лексичного атласу української мови, Етнолінгвістичного атласу Карпат, а також у дидактиці вищої школи.

Апробація роботи. Результати дослідження обговорено на засіданнях відділу української мови Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Основні положення й узагальнення викладено в доповідях на міжнародних наукових конференціях і семінарах (Львів, 2002, 2003, 2006; Варшава, 2004; Москва, 2005; Люблін, 2006; Київ, 2006), всеукраїнських діалектологічних конференціях, семіна-рах, наукових читаннях (Ужгород, 2004; Житомир, 2006; Івано-Фран-ківськ, 2007); на засіданні мовознавчої комісії НТШ (Львів, 2005).

Публікації. Різні аспекти досліджуваної проблеми викладено в 10 наукових публікаціях загальним обсягом 6,2 друк. арк.

Advertisements