Позначки
Дрогобицька область
| Дрогобицька область | |
|---|---|
 |
|
| Дрогобицька область на мапі України 1946-1954 | |
| Місто | Дрогобич |
| Найбільше місто | Дрогобич |
| Регіон | Галичина |
| Офіційна мова | українська |
| Населення | |
| – повне | 853,000 (1956) |
| – густота | 88.9 жителів/км² |
| Площа | |
| – повна | 9,600 тис. км² |
| Дата заснування | 4 грудня, 1939 |
| – раніше відомий як |
|
Дрогобицька область — адміністративна одиниця на території УРСР, утворена 4 грудня 1939 року в результаті приєднання до УРСР західноукраїнських земель.
Адміністративний центр — місто Дрогобич.
Дрогобицька область була однією з шести областей (решта п’ять: Львівська область, Рівненська область, Станіславська область, Тернопільська область, а також Волинська область), створених на території Західної України після вторгнення у Польщу в 1939.
Станом на лютий 1940 область була адміністративно розділена на 30 районів.
Кілька разів змінювалися межі області:
- у березні 1945 року до Польщі згідно з радянсько-польським договорами відійшли райони області:
- Бирчанський район,
- Леськовський район,
- західна частина Перемишльського району (з містом Перемишль),
- у травні 1948 року до Польщі відійшов Медиковський район,
- У 1951 до Польщі відійшов Нижньо-Устрицький район,
21 травня 1959 Дрогобицька область включена до складу Львівської області, утворивши її південну половину. Це було остання велика зміна територіальних адміністративних підрозділів України на обласному рівні. На момент скасування область складалась з 20 районів і 4 міст обласного підпорядкування (Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий).
Область очолювали:
- 1-і секретарі обкому КП(б)У-КПУ:
- Ткач Яків Микитович (1939—1941),
- Олексенко Степан Антонович (1944—1946),
- Горобець Іван Григорович (1947—1949),
- Олексенко Степан Антонович (1949—1952),
- Гапій Дмитро Гаврилович (1952—1953),
- Жуков Тимофій Семенович (1953—1954)
- Гапій Дмитро Гаврилович (1954—1956),
- Дружинін Володимир Миколайович (1956 — 1959).
Головами облвиконкому обиралися:
- Леженко Данило Дмитрович (1939—1941 і 1944—1946),
- Кравчук Іван Юрійович (1946—1947),
- Яворський Іван Йосипович (1947—1957),
- Тарнавський Ілля Євстахійович (1957 — 1959
