Теги

, ,


До ред. надійшов лист від пана Петра, зятя колишнього мешканця с. Скородне, Нижньоустріцького району Василя Лохаївського. Доля  останнього склалася дещо інакше, ніж в інших скороднян, закинутих депортацією-1951 року на південь України. Про життєву дорогу Василя Лохаївського в листі далі:

“Вітаю сердечно,

Василь Лохаївський – це дідо моєї жінки Олександри Стефанів. Дідо народився у Скородному 1923 р. Його батьками були Пилип Лохаївський та Анна Гаталак.Коли йому закінчилось 19 років, німці взяли його на роботи, де  він працював до закінчення війни.

Василь Лохаївський

Вертаючись додому пішки, затримав його кордон і він залишився у Польщі, у Творильні. Тут наймався на роботу 2 роки, а також пізнав Еуфемю Заневят. Мали вони 4 дітей: Михайло, Славко, Галя та Іван, Михайло та Іван померли. Галя живе у Годках, а Славко у сусідньому селі Гєдайти. У 2011 році померла Еуфемя бабця.

Діда мати померла у Скородному в 1951 р. Цього ж року переселили Скороднян на Україну. Діда та бабцю переселили у 1947 в акцї Вісла на Мазури під Ольштин. У Польщі, крім діда, залишився покійний Кертичак, який проживав у Глембоцьку. Це батько також покійного Мирона Кертичака.

Дідо до родини у Криве Озеро їздив майже щорік, листуватимуть вони дотепер.Лохаївські з Кривого – це діда родина. Мав я змогу її пізнати 2002 року. Це дуже симпатичні люди. У додатку декілька знимок з поїздки.

В Кривому Озері.

Передаю також фото діда Василя й деякі фото з архіву, особливою знимкою є та, де правдоподібно скородняни з Кривого. Нр одній родина Лохаївських й сусіди. Нр іншій – Льоня Лохаївський з дружиною, дідо та його сестра Ганна й Петро – син брата діда Івана. Іван Лохаївський мешкав у Стебнику (на фото перший справа).

Advertisements