Позначки


До ред. надійшов лист від Людмили Горон (див. http://immigrada.de). Він настільки зворувшив, що ред. переклала його на українську мову для читачів порталу “Домів”:

Доброго дня Вам, землякам мого чоловіка! Зустріла випадково назву села Скородне і запкала від болю, що чоловік не дожив до мого відкриття сторінки про Скородне. Я кілька місяців купила собі компютер і підключила інтернет. З радістю читала коментарі відвідувачів сторінки “Домів”.  Була рада заочному знайомству з п. Ольгою і п.Василем.  Я росіянка, народилася в Таджикистані, вишла заміж в Луганскій області за Вашого земляка.  З 1989 года я займаюсь реабилитацією родини мого чоловіка  – ГОРОНА Федора Васильовича, докладніше, його батька – ГОРОНА Василя Максимовича. Мені важливо це зробити, щоб повернути його добре ім”я. В 1970 році мене признали ворогом народу, так як я приховала від органів влади те, ким був батько мого чоловіка. До того ж я була внучкою кулака з Саратовкої області, якого зіслали в Казахстан в голі кулундинські степи разом з дружиною і чотирма дітьми. Із цілої сім”ї залишилася лише одна мама.  З приводу чоловіка написала Брежнєву, але як казав мій знайомий поет -”пишем письма Брежневу, а живем по-прежнему”. Але ми все одно повинні пам”ятати своїх рідних.

Переді мною лежить листок паперу, на якій я намалювала схему с.Скородне. Через село проходила річка Скороднянка.Недалеко від застави на одній стороні річки знаходились: цвинтар, церква, магазин, школа. Недалеко від школи жили два брата Бесараби, потім хата Горон Ганни Павлівни (бабуся мого чоловіка). Разом з нею жили (переписую прямо з архівної довідки, надісланої мені):”За 1944-45р.р. рахується  господарство,головою якого був: Горон Анна Павлівна, працювала в сільському господарстві. українка. пише.ГОРОН Єва Андріївна, працювала в сільському господарстві, грамотна, українка. невістка.(Девоче прізвище Єви Андріївни – КУТУЛА- за словами мого чоловіка). ГОРОН Марія Василівна- внучка,українка. ГОРОН Федор Васильевич – внук, українець. ГОРОН Іван Васильович- внук, українец. ГОРОН Василь Максимович – син.” Далі жили ЛАВРИК. На другій стороні вулиці напроти брати Бесарабови жили ГОРОН Михайло Максимович с дружиною Ганьою і дітьми. Напроти ГОРОН Ганна Павлівни жила КУЗУНИХА (по-вуличному). Навскоси від  Лаврика жив Михайло, прізвище не знаю.На іншому боці р.Скороднянки напроти Лавриків жили(а) Войдиха. Напротив Бесарабів – КУКОТЬ. Напроти сільского цвинтаря через річку стояв млин. Все це зі слів Федора.