Позначки

,


Вічна йому пам’ять

20 квітня 2012 року на 88-му році пішов із життя Лимич Петро Лукич. Він народився в селі Дидьова – на Сяну, в Карпатах. Як і його батьки, вважав себе карпатським русином. Незважаючи на поважний вік, Петро Лукич був молодий душею і сильний духом. Як старійшина роду, активно брав участь у найбільших родинних заходах, зокрема у жовтні 2003 р. приїжджав у м. Рівне на відкриття «Знака роду Лимич», у жовтні 2004 р. був на ІІ з’їзді Роду Лимич на Львівщині, де, як член президії родинного зібрання, виступав з цікавою і змістовною промовою, адже завжди був небайдужий до великої справи свого Роду.
У 2005 році у П. Л. Лимича вийшла брошура «Спогади», в якій він розповів про трагічне життя своєї та інших переселених із Надсяння сімей у 40-50-ті роки минулого століття. Ця книжечка – правдивий історичний матеріал для досліджень недавньої історії нашого роду.
Відомо, що Петро Лимич виріс у великій заможній родині, де було десятеро дітей – п’ять братів і п’ять сестер, котрі трудилися від малого до великого… «Господарка в родині була чимала, – згадує Петро Лукич, – своя молотарка, олійниця, мали 18 голів великої рогатої худоби з молодняком, пару коней…» Та найбільше, чого завжди хотілося Петру Лимичу, то це вчитися: школа в с. Дидьова, гімназія у м. Лютовиська. Проте довелося 16-літньому юнакові пережити насильницьке переселення, несподівану смерть мами, страшну війну та каторжну роботу в Німеччині…
Лише у 1946 р. він знову повернувся додому та через три роки поновив навчання вже у Самбірському педагогічному училищі. 40 років свого життя П. Л. Лимич присвятив учительській праці, викладав німецьку мову у Хащовській школі Турківського району. У 1986 р. Петро Лукич пішов на заслужений відпочинок і переїхав жити до Трускавця. Його вчительську долю продовжив син Орест, а родинну гілку – внуки Юрій і Валерій.
Провести в останню путь Петра Лукича до Трускавця з усієї України приїхало багато людей із роду Лимичів. Великий князь Андримир (м. Рівне), князь Богдан Лимич (с. Переможне), голова Львівського фонду Степан Лимич (с. Переможне) та його заступник Володимир Лимич (м. Червоноград) під час проведення траурної церемонії особисто висловили щирі співчуття близьким і рідним покійного.
Родинна громадська організація «Всеукраїнський Фонд Роду Лимич», Велика Рада Роду глибоко сумують з приводу смерті Петра Лукича Лимича і висловлюють глибокі співчуття родині покійного. Вічна йому пам’ять.

Advertisements