Видавництво “Літопис УПА”.

Позначки

Видавництво “Літопис УПА”

http://www.litopysupa.com/ Видавництво “Літопис УПА” заснували в 1973 році колишні вояки УПА. Це спільне видання Об’єднання колишніх вояків УПА США і Канади й Товариств колишніх вояків УПА ім. ґен. Тараса Чупринки в США та Канаді. Від початку заснування видавництва в 2012 р. появиться 100-й том у чотирьох серіях, у яких публікуються документи і матеріали з історії ОУН та УПА. Кожний том або група томів Літопису присвячені окремим темам. Томи появляються не періодично, а в залежності від підготовки й опрацювання наступних. Перша серія – Основна – налічує 51 том. Друга, Нова серія (започаткована в 1995 р.) нараховує 18 томів

Advertisements

“сл. п. поручник УПА Лев Футала – “Лагідний””

Позначки

“Лагідний”, Лев Футала

http://www.infoukes.com

21 грудня 2007 р. на 86-му році життя в Йонкерс,

Нью-Йорк, США відійшов у вічність

сл. п. поручник УПА

Лев Футала – “Лагідний”.

Народився 23 січня 1922 р. в селі Береги Самбірського повіту в Україні.

Сл. п. Лев Футала – член ОУН, учасник визвольних змагань УПА і Великого рейду УПА на Захід, сотенний-політвиховник у відділі командира  “Громенка”, згодом – його заступник. Відзначався стійкою мужністю та героїзмом у боях, за що відзначений Крайовим Військовим Штабом УПА Бронзовим Хрестом Заслуги та Українською Головною Визвольною Радою найвищою військовою Нагородою УПА – Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1-ої класи.

Сл. п. Лев Футала – провідний член ОУН

Спогади Івана Лукича Кертичака із села Скородне.

Позначки

Іван Кертичак, Сотня Громенка, УПА

Подаємо ксерокопії із крижки Євгена Місила “Повстанські могили”, Український Архів/Літопис УПА Варшава -Торонто 1995, ласкаво надіслані редакції Михайлом Кертичаком із Варшави. Пан Михайло вибрав ті сторінки, які стосуються історії села Скородне і його мешканців. Якщо комусь відомо більше про участь скороднян або інших сіл Бескидів в українському підпіллі в Бескидах, прохання повідомити нас про це.
ред.

“дільниці можна ідентифікувати як переселенські “

Позначки

Переселенці

Ред. подає дослідження з джерела http://pollotenchegg.livejournal.com про участь  в виборах-2012 виборців з регіонів, які поважаються автором матеріалу за “переселенські”. Незважаючи на сумнівність констанції того факту, що саме переселенці голосували за ті чи інші політичні сили (більшість справжніх свідомих переселенців вже не живе або за віком не може брати участі у виборах) і того факту, що вибори були сфальшовані, цікавим залишається географічна подача території розселення населення Бескидів по Україні.
ред.

Голосування західноукраїнських переселенців

pollotenchegg

November 27th, 18:36

ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

“Головними його героями є учасники подій Другої світової війни — вояки Української повстанської армії, а також багато свідків — українців, чехів, словаків.”

Позначки

вояки Української повстанської армії

Над фільмом працювала група чеських фахівців — істориків і публіцистів. Головними його героями є учасники подій Другої світової війни — вояки Української повстанської армії, а також багато свідків — українців, чехів, словаків. Фільм розкриває широку панораму подій — від перший боїв УПА до рейдів через Словаччину і Чехію й до еміграції окремих формувань на Захід.

” АК та УПА пішли на домовленості з метою здійснення скоординованих заходів проти депортацій поляків з території УРСР, українців з території, яка залишилася за Польщею.”

Позначки

Володимир Стахів, Степан Бандера

0 грудня, 2010  ▪  Мирослава Минай

http://tyzhden.ua/

Змушені домовлятися Провідника ОУН і Головного коменданта АК помирив німецький табір Заксенгаузен

Зустріч двох відбулася рано-вранці в четвер 22 липня 1943 року на блоці «Целлєнбау» концтабору Заксенгаузен. На початку один зі співрозмовників представився: «Провідник Організації Українських Націоналістів Степан Бандера» У відповідь почув – «Головний Комендант Армії Крайової генерал Стефан Ровецький». Контакт під прицілом Заксенгаузен відрізнявся від решти німецьких концтаборів блоком «Целлєнбау», де в окремих камерах утримували особливо важливих в’язнів. Дякуючи цьому, у табірному жаргоні блок фігурував, як «промінентенбау». «Промінентами» в табірній говірці називали також винятково важливих в’язнів.

“у фільмі “Залізна сотня” відбуваються на теренах Східної Польщі, території, на якій споконвічно проживали мільйони українців”

Позначки

"Залізна сотня"

Події у фільмі “Залізна сотня” відбуваються на теренах Східної Польщі, території, на якій споконвічно проживали мільйони українцівПодії у фільмі “Залізна сотня” відбуваються на теренах Східної Польщі, території, на якій споконвічно проживали мільйони українців, і котру спочатку захопила більшовицька Росія, потім Третій Рейх, а після війни Сталін “подарував” комуністичній Польщі. У вирі цих трагічних подій і опинилася сотня бійців Української Повстанської Армії на чолі з Михайлом Дудою – Громенком …, і котру спочатку захопила більшовицька Росія, потім Третій Рейх, а після війни Сталін “подарував” комуністичній Польщі. У вирі цих трагічних подій і опинилася сотня бійців Української Повстанської Армії на чолі з Михайлом Дудою – Громенком …

“Тепер відомо — це був Михайло Дуда”

Позначки

Михайло Дуда

Останній бій під Болеховом. Пам’яті УПА «Громенка» Йосип МЕЛЬНИК, часопис “Галичина” http://ifoonsku.ucoz.ua

Історія Української Повстанської Армії, її командирів і рядових вояків, історія подвигу в ім’я незалежності України має багато білих плям, вимагає ррунтовних досліджень. І навіть коли йдеться про людей відомих, залишаються ще до кінця не з’ясовані деталі, обставини їхньої боротьби й звитяги. Ім’я сотенного «Громенка» — легендарне. Однак про його долю довго не було відомо. Більше того, тривалий час ніхто не знав навіть його справжнього імені. Тепер відомо — це був Михайло Дуда, родом із Пустомитівського району Львівщини.

“austriackie mapy z 1852 r., na których dokładnie zaznaczono granice poszczególnych wsi oraz ich nazewnictwo.”

Позначки

мапи

Krywe zamiast Krzywego

2005-06-07 · 20:37

http://www.bieszczady.pl/Krywe_zamiast_Krzywego?newsID=4235

Żyli w wioskach-widmo. Teraz będą u siebie.

Pszczeliny, Smolnik i Dwerniczek będą wsiami, a nie osadami; zamiast Krzywego znowu będzie Krywe, a zamiast Krzywki – Krywka. Gmina Lutowiska zaczyna porządkować trwający od lat administracyjny bałagan.
Obecnie niektóre miejscowości w ogóle nie figurują w wykazie Głównego Urzędu Statystycznego. Inne można tam znaleźć, ale nie jako samodzielne wioski, lecz najwyżej przysiółki, osady lub obręby geodezyjne. Są rodziny, które według meldunku mieszkają w jednej wsi, a według dokumentów GUS – w innej.
Wszystko przez to, że gdy w latach 50. i 60. w Bieszczady zjeżdżali osadnicy, urzędnicy meldowali ich bez oglądania się na obowiązujące do dziś austriackie mapy z 1852 r., na których dokładnie zaznaczono granice poszczególnych wsi oraz ich nazewnictwo.

Доля Лемківщини

http://diasporiana.org.ua

Оленич І. Доля Лемківщини

Додано: Листопад 20, 2012

Автор: Іван Оленич

Опубліковано: Торонто, 1993

Сторінок: 158 с.Опис:Canadian Lemko Association
Коштом Автора

“Маю надію, що зроблений випис родин депортованих з Кривого над Сяном поможе комусь з нащадків кривчан у пошуках своїх коренів”

Позначки

депортація 1946 р.

Виписи з ешелонних книг

Спис депортованих 06 червня 1946 року до Совітської України мешканців с. Криве над Сяном повіту Лісько Ряшівського воєводства.

Присвячую пам’яти мого Діда Вайди Павла сина Федора, Бабусі Катерини доньці Луки Олійника із Затварниці, Тата Вайди Дмитра сина Павла й Катерини, всім односельцям-кривчанам і всім українцям Закерзоння, яких брутально викинули комуністичні режими з рідного Краю у 1944-47, 51 роках.

“до читання особливо тим, хто хоче розібратися, хто справді жив в гірських селах Бескидів”

Позначки

Роман Райнфусс

ФОТО зі сторінки http://www.malopolskie.pl/Kultura/Konkurs/?id=2452

Ред. подає ксерокопію з книги Романа Райнфусса “Лемківщина”, 1987 року видання, яку нам ласкаво надіслав пан Петро з Ольштина. Автор  книги докладно розглядає етнічний склад українсько-польського погранниччя в Бескидах. Особливо цікавою є класифікація мешканців Бескидів, згідно якої  чітко пояснюється назва і походження кожної етнічної групи різнобарвного в етнічному колориті Бескиду. Роман Райнфусс розставляє акценти на існуванні різних підгруп в етнічній групі русинів, зупиняється на руснаках і лемках. Автор пояснює штучність назв  бойки і лемки, стилістично подаючи матеріал так, що читач розуміє минулу історію русинів і без бойківсько-лемківського жаргону. Лемківщину він означає як “територію майбутньої Лемківщини”, чим підкреслює умовність цієї назви серед дослідників. Однозначно відчувається, що Лемківщина, як загалом і Бойківщина, це не моногрупи певних етносів, але дещо розширеніше і збірне. Однозначно, що в Бескидах не можна викреслити одну окреслену етнічну групу. І хоча ця публікація є польською мовою, рекомендуємо її до читання особливо тим, хто хоче розібратися, хто справді жив в гірських селах Бескидів і хто до кого себе відносив, і кого до кого віднесли вчені і підсобні їм медійники. Роман Райнфусс не промайнув відзначити тенднцію одних раптово вводити нові безпідставні або однобоко вжиті назви та інших їх підхоплювати і вдолбувати в мізки необізнаних. Тому майже за Лютером читайте самі і робіть висновки.

ред.

“Кагал устріцький мав 2 рабінів”.

Позначки

євреї в Устріках Дольніх

Устріки Долішні

http://www.sztetl.org.pl/pl/article/ustrzyki–dolne/5,historia/

Жиди мешкали в Устріках Долішніх вже на початку 17 ст. (1600-ті роки). У 1765 році в Устріках мешкало 162 жиди, в тому числі 70 осіб дорослих. Був також свій рабін. Перед 1777 роком постав місцевий кагал.

У 1785 році, як подає Буджинський, в Устріках мешкало 190 жидів. 1799 року було їх менше 153, а вже 1824 року – 244. Тоді ж постала в Устріках незалежна жидівська спільнота, в якій функції рабінів виконували вихідці з родини Бровер [Brower].

1870 року устріцька жидівська спільнота налічувала 926 осіб;+, мала свою синагогу, цвинтар і школу, до котрої ходило 30 учнів. Кагал устріцький мав 2 рабінів.

“Пан Володієвський” знімався і в Скородному на терені Бескидів.

Позначки

Пан Володієвський

В 1968 році в Скородному знімали фільм “Пан Володийовський”, зокрема сцени в Хрептові.

   Пан Володієвський

Режисер: Єжи Гофман

Жанр: історичний

Мапи з історії українців Бескидів.

Позначки

мапа, мапи

“В основному це є опис обширу Бескидів Східних (у польській літературі з 1938 року- Бєщади), котрі з 1944 року лежать в кордонах сучасної політичної території Польщі”

Видавник:

Видавництво “Rewasz”, 05-800 Pruszków, skr. poczt. 174, тел. (22) 798-33-84, факс (22) 798-60-30 е-пошта: rewasz@rewasz.com.pl http://www.rewasz.com.pl

Зміст

Вступ.

“Виникає питання: так хто ми – Бойки, Лемки, Русини? “

Позначки

мапи

До ред. надійшов лист, який ставить досить актуальне насьогодні питання про етнічну приналежність мешнканців Бескидів. Поки редакція займається дослідження цієї тематики, подаємо зміст листа і для ваших роздумів, і для дискусії.  “Доброго дня, пані Олю! Натрапив на “Геокультурні засади розробки середньомасштабної карти “ЛЕМКІВЩИНА”:  http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Geodez/2007_69/26.pdf . Виникає питання: так хто ми – Бойки, Лемки, Русини? Скородне віднесене , судячи з досліджень, до Лемківщини.” з повагою, Ілля Крохмаль