Позначки


Гортаю старі листи з сімейного архіву. Натрапила на дуже старого потертого листа польською мовою. В пожовклому куточку листа притаїлася дата з минулого:

22 квітня 1989. Це знаменний рік падіння Берлінського муру. Але в квітні мур ще не впав і родини насильно виселених з Бескидів ще жили по різні боки Залізної Завіси. Я не знаю, як вони відшукували одні одних, без інтернету і мобільних зв”язків. Можливо тому ці паперові вісточки мали таке велике значення для родин.

Мені в 1989 році було лише 12 років. Я пам”ятаю, що для батьків ці листування з закордоном несли в собі особливе сокровення. В листах родичі звичайно запрошували одні одних в гості, хоча добре знали, що все це слова на вітер. Тому і зустрічалися вони одні з одними лише в цих листах. Листи як простір, в якому можна було дотулитися один до одного словом.

Сьогодні, коли мої батьки вже не живуть, я питаю себе, хто був автором цього листа? Я не знаю, чи жива вона, Марія Міхней? Але вона як видно з листа мала 18 онуків. Я впевнена, що родина мала би жити на теренах Леґніци. Починаю пошуки. Якщо хтось може допомогти мені в пошуках цієї гілочки, буду дуже вдячна.

“Ґлоґов, 22.4.89.

Перші слова мого листа: Хай буде прославлене ім”я Ісуса Христа!

Дорога родино, пишу вам кілька слів і перепрошую, що так довго не писала. Так то іноді є, що трохи була зайнята, трохи була зайнята чим іншим, була занята переїздом. Зараз всі ми виїхали до міста. Як тобі відомо, маю семеро дітей. Всі вже жонаті. Маю вже 18 внуків. Щодо нас, то нам всім йдеться добре, лиш би всі були здорові. Тільки з тим в моєму віці трохи важко.

Дорогий Володимире, напиши мені щось про вас, як ви живете і чи всі здорові? Щодо сестри Анелі, то отримала від неї листа, в якому вона пистається про тебе. Анеля ще працює. Посилаю тобі її адресу. Напиши, чи міг би ти до нас приїхати? Мені важко до вас вибратися, бо сам знаєш, як то є старшій людині.

На цьому закінчую. Подаю мою адресу:

Maria Michnej

ul. Budowlanych 6/1

67-200 Glogow

Wv. Legnica

Polska”

Advertisements