Позначки
Петро Содоль
Джерело: http://forum.ottawa-litopys.org
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА УПА
“Організаційна структура УПА” Петра Содоля це під сучасну пору найповніша і найсолідніше опрацьована схема організаційної структури УПА. Передруковуємо її з його книжки Українська повстанча армія, 1943-49, довідник другий, Нью-Йорк, Пролог, 1995, бо вважаємо, що вона буде дуже допоміжна дослідникам, журналістам, учителям, бібліотекарям і взагалі всім особам, що глибше цікавляться історією УПА.
Звичайно, дальші студії цієї теми внесуть ще багато доповнень, змін і поправок. Автор і в-во ”Літопис” будуть вдячні за всякі доповнення чи поправки і внесуть їх бодай раз у році у тут надруковану студію.
Є.Ш.
БОЙОВІ ЧАСТИНИ
Тактичні бойові одиниці УПА – це сотні, курені (батальйони), бриґади (фактично курені), загони (на правах полків). Групи чи З’єднані групи (на правах дивізій). УПА ділиться територіяльно на Генеральні воєнні округи (ГВО) – УПА-Північ, УПА-Захід і УПА-Південь, а кожна з них – на Воєнні округи (ВО), а ВО в УПА-Захід – на Тактичні відтинки (ТВ). Бойові сотні відомі з своїх оперативних дій від лютого 1943; їх об’єднують у курені, мабуть, від квітня 1943. Курені та сотні – основні тактичні одиниці впродовж періоду дії УПА.
В липні 1943 вперше з’єднують два курені в оперативний загін для виконання означеної дії. В вересні постають постійні загони, хоча не всюди однаково. ВО “Турів” об’єднує три загони (кожний – по три курені), в яких усіх разом – вище три тисячі вояків, а ВО “Заграва” в тому самому часі нараховує шість загонів, хоча лише по дві чи три сотні кожен. Отже це на ділі – курені. Фактичні загони діють ще в 1944 під час зміни лінії фронту, особливо весною в УПА-Південь. В УПА-Захід у 1944-45 загони ведуть акції тільки як тимчасові об’єднання куренів.
Бриґади діють, мабуть, тільки в ВО “Завихост” у 1944-45. Намічений штатний плян бриґади передбачає її поділ на загони з відділами та підвідділами. Остаточно чисельний стан кожної бригади становить від 200 до 400 вояків, а це фактично сила куреня, в якому дві чи три бойові сотні. Найвища тактична формація – це Група чи З’єднана група, яка гуртує всі бойові частини однієї ВО, хоча невідомо, чи якась із Груп діяла як суцільна тактична одиниця (крім сил, що воювали в Гурбенському бою).
Тактичні відтинки (ТВ) це територіяльний поділ ВО від листопада 1944, але лише в УПА-Захід. Початково в кожному ТВ мав стояти курінь чи кілька окремих сотень війська, але через місцеві обставини в деяких ТВ діяли по два чи більше куренів. Найбільший це 22-ий [Станиславівський] ТВ “Чорний ліс” із силою п’яти куренів у 1945-46.
До заплянованого видання “УПА: Енциклопедичний довідник” увійдуть також гасла про кожну воєнну округу, загін, тактичний відтинок, бриґаду, курінь і, по можності, більшість сотень. Хочемо ці гасла-історії бойових частин УПА якнайширше описати й тому закликаємо шановних читачів активно в цьому допомогти як інформацією, так і фотографіями.
Для кращої орієнтації читача та потенційного інформатора даємо в цьому розділі як приклад усе те, що потрібне “До історії бойових частин”; “Організаційні схеми” воєнних округ із списками куренів і деяких сотень; “Криптоніми штабів і відділів”, де йдуть кодові назви різних бойових частин за азбукою.
До історії бойових частин
Як мінімум потрібні такі, задокументовані факти: • назва бойової частини, дата, місце її організації • ім’я командирів, інших визначніших старшин • терен дії • чисельний стан • найбільший бій чи важніші осяги • дата, місце розбиття чи демобілізації
ВО Башта. Перша воєнна округа – ВО1 УПА-Захід; терен дії: місто Львів та Янівські ліси, полігон; командир ВОІ – хорунжий Віктор Харків – “Хмара”, шеф ШВО – Ярослав Саляк – “Сокіл”; зорганізована в листопаді 1943 на базі військовиків теренової сітки ОУН у Львові та підміських околиць. Терен ВОІ становить окрему область у структурі ОУН ЗУЗ. У лютому 1944 ВОІ організує перший військовий вишкіл к. с. Зарудці (нині Жовківський р-н). У березні 86 українців кидають службу при Вермахті, їх ведуть із міста до табору в околиці с. Ставки (нині Жовківський р-н) для організації першого бойового відділу, але заскочений там відділ був нацистами розбитий. З уцілілих постає бойова група “Чорна сотня”. В травні виводять із Львова в Янівські ліси решту військовиків ОУН, після бою з німцями їх об’єднують у другу бойову групу “Спартанці”. В червні ці бойові групи об’єднують в реґулярну сотню УПА, яка веде вишкіл. Її постійно доповнюють; сотня квартирує в селах Поляни, Рокитно, Мокротин (Жовківський р-н). Від 5 липня сотня зветься “Холодноярці”. Її реорганізують у курінь із двома сотнями: “Холодноярці-1” та “Холодноярці-2”. Обі сотні підпорядковуються ШВО безпосередньо до хвилини призначення курінного командира; в серпні твориться додаткова сотня “Холодноярці-3”. 30 серпня формально затверджують курінь “Холодноярці” з чисельним станом 425 вояків. До ВОІ також належить, мабуть, курінь “Переяслави”, який діє в силі трьох сотень (400 вояків) на Яворівщині, в Янівському полігоні. Чисельно це найменша ВО УПА-Захід, період її дії найкоротший. Частини цієї ВО займаються головно вишколом, не ведуть великих боїв. Наказом КВШ УПА-Захід від 1 вересня 1944 розформовують ВО1 “Башта”, а її терен і військо прилучують до ВО2 “Буг”, хоч фактична зміна приходить аж із початком жовтня. В 1945 колишній терен ВО1 і курені “Холодноярці”, “Переяслави” стають базою новоствореного 13-ого [Львівського] Тактичного відтинку “Розточчя” ВО2 “Буг”.
ТВ Бастіон. 27-ий [Любачівський] Тактичний відтинок – ТВ УПА-Захід, який входить до 6-ої (Закерзонської) Воєнної округи – ВО6 “Сян”; терен дії (нині Польща): повіти Любачівський, частини Ярославського, Томашівського. Командир відтинку – сотник Іван Шпонтак-“3алізняк”. Усі військові відділи ТВ об’єднані в курінь “Месники”, командир якого – також Шпонтак. Формально ТВ затверджують аж у листопаді 1945, хоч фактично ще з початком того року ТВ створили при В02 “Буг”. У 1945 в ТВ діють три бойові сотні: “Месники-1” (вд. 97), “Месники-2” (вд. 98) та “Месники-3” (вд. 97а). В 1946 постають нові сотні: “Месники-4” – “М-4” (вд. 98а) та “Месники-5” – “М-5” (вд. 976); “М-4” розфор-мовують уже восени. Літом 1946 ТВ, в силі п’ять бойових сотень (14 чот, 44 рої), охоплює к. 500 вояків; найзаслуженіші сотенні – Шум, Балай, Калинович, Туча і Крук. У 1946-47 на терені майже постійно перебувають також частини ВО2 “Буг”: Підстаршинська школа [сотня] “Переяслави” та чота сотні “Кочовики”. Одним із додаткових завдань цього ТВ – дбати про безпеку членів Крайового проводу ОУН Закерзоння, постій якого на цьому терені. Мимо непригожого терену для дії повстанців сотні ТВ постійно виконують саботажні акції, зводять сутички з ворогом, зокрема перешкоджають польському режимові депортувати українське населення в 1945-47. В червні-липні 1947 всі відділи “Месників” несуть важкі втрати в безперервних боях під час “Акції Висла” (Akcja Wisla); уцілілих із цих відділів тоді перегруповують на рої, які самостійно діють. На доручення командира ВО6 із кінцем серпня проводять демобілізацію; кілька груп ідуть рейдом на Захід; рештки сотні “М-5” під командою Крука, мабуть, єдині з ТВ, перетинають кордон до УРСР, ведуть далі боротьбу.
Загін імени Богуна. 3-ій загін 3-ьої Воєнної округи – ВОЗ “Турів” УПА-Північ; терен дії: південно-західня частина Волинської обпасти, нинішні райони Володимир-Волинський, Іваничі, Локачі та Горохів. Командир – Лівар; від листо-пада 1943 – Порфир Антонюк – “Сосенко”; від лютого 1944 – Остріжський [sic]. Окремі бойові відділи на цьому терені після організації діють уже в березні 1943, першою – сотня “імени Івана Мазепи” під командою Сосенка в Володимир-Волинському р-ні. Мабуть, уже весною створюють бойову базу “Січ”, де стоїть штаб, зброярня, шпиталь; вишколюють один курінь, Підстаршинську школу “імени С. Петлюри”. На терені загону, зокрема в Горохівщині, протягом весни й літа йдуть жорстокі бої з нацистами. Власне в Загорові на Горохівщині йде 9 вересня героїчний бій однієї чоти під командою Берези проти сотень нацистів, що атакували.
Загін формально створюють при кінці серпня чи в вересні 1943. В жовтні в загоні – вже три курені: 7-ий імени князя Святослава, 8-ий імени Сагайдачного, та 9-ий, мабуть, імени Б. Хмельницького. Чисельний стан загону на 30 листопада: 1.049 вояків. Командири куренів у різні періоди – Голуб, Мирон, Вітер, Бескид, Остап. У грудні частину вояцтва звільняють, відпускають в рідні села на період зміни лінії фронту; інші відділи також тимчасово розформовують. У січні 1944 на терен несподівано прибула рейдом під командою генерал-майора Петра Вершигори дивізія ЧП “імени Сидора Ковпака”, яка знищила базу “Січ” та в наглих наскоках розбила розчленовані відділи, які готовилися на перехід фронту. Щойно під кінець лютого знову вдається зібрати частину вояцтва, відновити загін під командою Остріжського в силі всього трьох сотень.
Із зміною лінії фронту та несподіваною його стабілізацією на лінії Ковель-Броди загін, опинившись у безпосередній прифронтовій смузі по німецькому боці, змушений відійти на Холмщину. В Грубешівському повіті його беруть до оперативних дій ВО2 “Буг” на “протипольському фронті” – для оборони населення українських сіл від нападів відділів АК. Коли в липні фронт подався на захід, загін успішно проривається на Волинь, іде в боях аж у Маневицький район. Тут його переформовують на чоти, він діє далі на новому терені. Після реорганізації УПА-Північ в серпні 1944 на базі загону створюють бригаду “Холмська”, яка воює під контролем новоствореної ВО “Завихост”.
Курінь Скажені. Перший курінь УПА в Чорному лісі к. Станиславова, який входить у ВО4 “Говерля” УПА-Захід. Дата формального створення куреня неустійнена, мабуть, не пізніше березня 1944. Організатор і командир куреня -хорунжий Василь Андрусяк (Різун), від 7 січня 1945 – старший булавний Павло Вацик (Прут). В околиці Чорного лісу вже від липня 1943 в силі чоти під командою Різуна діє ВОП, якого перетворюють при кінці листопада в сотню “Змії”. Сотня постійно поповнюється, скоро дає кадри для створення сотні “Месники” під командою Благого, а також – для сотні “Довбуш” під командою Гамалії. В травні 1944 долучається до куреня ще новостворена сотня “Дружинники” під командою Черника.
Від квітня до червня курінь завзято й успішно воює з1 загоном ЧП “Іскра” під командою Г. С. Кулаґіна, завданням якого – опанувати Чорний ліс. З0 червня курінь у повному складі переходить інспекцію крайового командира УПА-Захід майора Шелеста; всі сотні йдуть окремо в терен із завданнями. Сотня “Довбуш” лишається в Чорному лісі. З кінцем літа її переформовують у окремий курінь. Три інші сотні, надзвичайно добре озброєні, йдуть рейдом на захід. 8 липня курінь “Скажені” зводить на горі Лопата в Долинському р-ні жорстокий цілоденний бій з кількома полками німців та угорців, які намагалися загородити йому дорогу. Після успішного бою сотні йдуть далі маршем на захід. Сотня “Дружинники” йде під Перемишль і там, після переходу фронту, розростається в курінь ВО6 “Сян”. Сотні “Змії” та “Месники” діють у Дрогобицькій області, ведучи сутички та роззброюючи німецькі та угорські частини, що відступали, та організують нові відділи; вояки цих сотень – одні з перших, які дають “Присягу вояка Української повстанчої армії” УГВР: сотня “Змії” – 5 серпня, сотня “Месники” – 6 серпня 1944.
В середині серпня сотні окремо та при важких обставинах перетинають фронт, повертаються на початку вересня до Чорного лісу. Сотня “Месники” стає тепер ядром та першою сотнею нового куреня “Смертоносці”. Сотня “Змії” під командою Прута діє далі як перша сотня куреня “Скажені”, ряди якого доповнюють нові сотні: “Стріла” під командою Хмари, “Залізні” під командою Бойка та, мабуть, сотня “Лебеді” під командою, мабуть, Шрама. 1 листопада до куреня входить сотня “Чорні чорти” (уціліле вояцтво з куреня “Довбуш”) під командою Пирога, а з початком грудня з сотні “Змії” виділяють дві чоти й творять сотню “Сірі” під командою Чорноти.
В період від вересня 1944 до січня 1945 курінь “Скажені” майже безперервно рейдує окремими сотнями чи повною силою по цілій області, воює з військами НКВД, атакує обласний центр, низку райцентрів. 7 січня в сутичці важко поранено Різуна, команду куреня перебирає Прут. 19 січня курінь, спільно з куренем “Смертоносці”, бере участь у цілоденному жорстокому бою к. с. Глубоке Богородчанського р-ну. 30 грудня 1944 та 2 лютого 1945 цей курінь, разом із коломийськими куренями, веде бої за с. Космач на Гуцульщині; в березні діє на Дрогобиччині. Мабуть, у березні його знову ділять на дві частини. Сам курінь перестає діяти, формально тратить назву “Скажені”. До нового 1-ого куреня “Підкарпатський” під команду Прута переходять сотні “Змії”, “Залізні”, “Чорні чорти”, а три інші сотні – “Стріла”, “Лебеді”, “Сірі” об’єднуються в новий 2-ий курінь “Дзвони” під командою Хмари.
Сотня Ударник-2. Перша сотня Перемиського куреня 26-ого [Лемківського] ТВ “Лемко” ВО6 “Сян”. Основний терен дії: 3-ій район Перемиського надрайону ОУН, околиці містечок Бірча та Динів, ріка Сян. Командир – поручник Михайло Дуда (Громенко), заступник командира та сотенний політвиховник – булавний Лев Футала (Лагідний), бунчужний – булавний Іван Йовик (Соколенко). Найбільш заслужені чотові: Чайка, Іменний, Бартель, Залізняк. Сотню організують у червні 1944, коли хорунжому Громенкові доручають створити першу бойову сотню ВО6 “Сян”. До сотні йде головно багато старшого віку молодь, якій грозить арешт нацистами чи більшовиками. Літом сотня веде низку сутичок із загонами ЧП, також із німцями та їх союзниками, що відступали. Від 15 вересня сотня діє в загоні “Лемківщина” під командою Рена, З0 вересня успішно перетинає фронт. 1 жовтня її призначають до Перемиського куреня під командою Євгена. Після повороту на Перемищину сотню демобілізують на зимовий період 1944-45, вояки йдуть у рідні села, входять у СКВ.
Літом 1945 сотню відновляють, але в сильно зміненому складі, де одна чо-та – з колишньої сотні під командою Бурлаки, а дві інші чоти – з СКВ. 31 серпня сотня дає “Присягу вояка Української повстанчої армії” УГВР, має Свято зброї. Восени вона активно протидіє ворогові в його насильному виселенні українців, 22 жовтня успішно виконує наскок на польський адміністраційний центр у Кузьмині, під час якого важко поранено сотенного Громенка. Команду тимчасово перебирає від нього старший булавний Орський, який гине 7 січня 1946 на чолі сотні в останній акції УПА – на Бірчу. Ще в листопаді 1945 сотню перереєстровують на вд. 95 УПА-Захід, дають їй місцевий криптонім “Ударник-2” з номерами 504, 505, 506 для її чот. Чисельний стан сотні в 1946: від 116 до 130 вояків. Вона виконує малі акції в обороні населення від нападів польських боївок, бере участь 16 листопада 1945 в наскоку на містечко Динів. У 1946-47 при сотні довший час перебував курінний Байда.
28 квітня 1947 режим Польщі пустив у рух “Акцію Висла” (Akcja Wisla); вже 3 травня все цивільне населення депортовано з терену дії сотні, за нею полює ціла дивізія піхоти ворога. Брак харчування, фізичне виснаження вояків змушує сотню в боях і сутичках прориватися на Лемківщину. 13 червня вона одержує наказ іти рейдом на Захід: 17 червня перетинає польсько-чеський кордон, вмілим маневруванням долає в сутичках територію Чехо-Словаччини, 25 серпня йде через кордон Австрії, 10 вересня непомітно входить на територію Західньої Німеччини. 11 вересня 1947 в зорганізованому стані складає з церемонією зброю, вояків УПА коротко інтернує Армія США.
Рейд сотні тривав 90 днів, покрив 1.500 км і приніс їй 22 бої. Більшість вояків у дорозі або гинуть або відходять із бойовими завданнями таз невідомих причин більше не голосяться; 13 вояків потрапили в полон режиму Чехо-Словаччини, а він їх видає польській владі в 1948. Протягом 1947-48 до Західньої Німеччини прийшли рейдом із Закерзоння всіх разом усього 140 вояків із десятьох різних сотень, із-серед яких – 49 із “сотні Громенка”. Сотня “Ударник-2” єдина військова частина УПА, яка не втратила своєї бойової готовости під час рейду, | яка зорганізовано добилася на Захід, першою перетявши Залізну заслону.
ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ СТРУКТУРІ УПА
Українська повстанча армія на ПЗУЗ
весна 1943
УПА: шеф Крайового військового штабу – Сом
Перша група УПА (північна Рівненщина і Полісся)
Друга група УПА (південна Рівненщина і Кременеччина)
Третя група УПА (Волинська область, Кобрин – Берестя)
серпень 1943
УПА: командир – Клим Савур
ВО І/Група “Заграва” (півн. Рівненщина і Полісся) – КГ Дубовий
ВО2/Група “Енея” (півд. Рівненщина, Волинь, ОСУЗ) – КГ Еней
ВО3/Група “Турів” (Волинська обл., Кобрин – Берестя) – КГ Олег
ВО4/Група “Тютюнник” (Житомирська область) – КГ Верещака
листопад 1943
УПА-Північ: крайовий командир – Панас Мосур
ВО І/Група “Заграва” – КГ Дубовий
ВО2/Група “Богун” – КГ Еней
ВО3/Група “Турів” – КГ Рудий
ВО4/Група “Тютюнник” – КГ Верещака
березень 1944
УПА-Північ: в. о. крайового командира – Заславський
Група “Заграва” – КГ Юрій
Група “Турів” – КГ Кайдаш
Група “Тютюнник” – КГ Олекса Примітка: ВО2/Група “Богун”, мабуть, від лютого 1944 – в УПА-Південь.
серпень 1944
УПА-Північ: крайовий командир – Панас Мосур
З’єднані групи “33”, “Завихост” (Західній край) – КГ Максим
З’єднані групи “44” (Східній край) – КГ Олекса
УПА-Північ – загони і курені
Вересень-грудень 1943
ВОІ / Група “Заграва” – КГ Дубовий
(загони – фактично курені, по 2-3 сотні) Загін “імени Богуна” (Сарни) – кр. Ярема Загін “імени Остапа” (Березне) – кр. Шавула Загін “імени Колодзінського” (Дубровиця) – кр. Лайдака
Загін “імени Коновальця” (Володимирець) – кр. Кора Загін “ім. Хмельницького” (Костопіль)-кр. Боровий, кр. Острий Загін “імени Дорошенка” (Деражне) – кр. Вороний
ВО2 / Група “Богун” – КГ Еней
Дубенський курінь – кур. Птах
Дубенський курінь – кур. Юрко
Здолбунівський курінь – кур. Ясен
Кременецький курінь – кур. Бурсак
Загін “Кодак” (рейди на схід; командир невідомий):
Рейдуючий курінь – кур. Крук
Рейдуючий курінь – кур. Кропива, кур. Бистрий
Рейдуючий курінь – кур. Олег
ВО3 / Група “Турів” – КГ Олег, КГ Рудий
Загін “Озеро” (Ковель) – кр. Рудий, кр. Вовчак
[1-ий] курінь – кур. Назар
2-ий курінь “Буг” – кур. Павлюк
[3-ій] курінь – кур. Голобенко
Загін “Котловина” (Луцьке) – кр. Рубашенко
[4-ий] курінь “імени Коновальця” – кур. Рибак
[5-ий] курінь “імени Хмельницького” – кур. Орел
[6-ий] курінь “Погром” – кур. Мороз
Загін “імени Богуна” (Володимир-Вол.) – кр. Лівар, кр. Сосенко
7-ий курінь “імени Святослава” – кур. Мирон, кур. Бескид
8-ий курінь “імени Сагайдачного” – кур. Вітер, кур. Остап
9-ий курінь “імени Хмельницького”? – кур. Голуб?
ВО4 / Група “Тютюнник” – КГ Верещака
З’єднання [курінь] “Хмельницький” – кур. Кватиренко
УПА-Північ — курені
Осінь 1944 – весна 1945
(бриґади і загони – фактично курені)
Західна ВО “Завихост” / З’єднані групи “33” – КГ Максим
1-а бриґада “Пам’ять Базару”, “імени Лайдаки” – кр. Ярок
2-а бриґада “Жовті води”, “імени Острого” – кр. Галайда
3-я бриґада “Холмська”, “імени Мазепи”- кр. Буря, кр. Ткач
4-а бриґада “Соборна Україна”, “імени Вовчака” – кр. Ромб
5-а бриґада “Пилявці”, “імени Байди” – кр. Лисий, кр. Ігор
6-а бриґада “Помста Крут”, “імени Назара” – кр. Крига, кр. Верховинець
Східня ВО / З’єднані групи “44” – КГ Олекса
Загін “Дорош” – кр. Стальний
Загін “Прилуцький” – кр. Дяченко
Загін “Стародубський” – кр. Кузьма
УПА-Південь — курені
Неповний реєстр
весна 1944
УПА-Південь – крайовий командир Леміш
Курінь – кур. Сторчан Курінь – кур. Докс
Курінь – кур. Мамай Курінь – кур. Бувалий
Курінь – кур. Довбенко Курінь – кур. Лихо
Курінь – кур. Птах Курінь – кур. Макс
Курінь – кур. Бистрий Курінь – кур. Саблюк
осінь 1944
З’єднані групи “22” – КГ Роман, КГ Ясен
Дубенський курінь – кур. Чернець
Кременецький курінь – кур. Докс
Здолбунівський курінь – кур. ?
Кам’янець-Подільський курінь – кур. Бистрий
Вінницький курінь – кур. Панько
Українська повстанча армія на ЗУЗ
Зміни в організаційній структурі
(Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння)
липень-листопад 1943
Українська народна самооборона – командир Андрієнко
Львівська область – командир Ярема
Тернопільська область – командир Чугайстер, командир Остап
Станиславівська область – командир Дзвінчук
Курінь УНС “Гайдамаки” – кур. Хмель
Курінь УНС “Чорні чорти” – кур. Липей
Відділ особливого призначення – чот. Різун Дрогобицька область – командир Вовк, командир Орел
Курінь УНС “імени Кривоноса” – кур. Омелян
1943-1944
УПА-Захід – крайовий командир Андрієнко, крайовий командир Шелест
ВО1/Група “Башта” (м. Львів, Розточчя, полігон) – КГ Хмара ВО2/Група “Буг” (Львівська область) – КГ Ярема, КГ Вороний ВО3/Група “Лисоня” (Тернопільська область) – КГ Остап ВО4/Група “Говерля” (Станиславівська обл.) – КГ Гуцул, КГ Грім ВО5/Група “Маківка” (Дрогобицька обл.) – КГ Орел, КГ Дзвінчук ВО6/Група “Сян” (Перемиська область) – КГ Ударник ВО7/Група “Сучава” (Буковина) – не призначено КГ ВО8/Група “Срібна” (Закарпаття) – не призначено КГ
1945-1947 УПА-Захід – крайовий командир полк. Шелест
ВО2/Група “Буг” (Львівський край) – КГ май. Вороний
ВОЗ/Група “Лисоня” (Подільський край) – КГ май. Бондаренко
ВО4/Група “Говерля” (Карпатський край) – КГ май. Грім
ВО6/Група “Сян” (Закерзонський край) – КГ май. Орест
Примітки: а) ВО1 прилучили до ВО2, а ВО5, ВО7 і ВО8 – до ВО4.
б) ВО6 підпорядкували ВО2 від XI. 1944 до IV. 1945.
УПА-Захід — курені
Серпень-грудень 1944
ВО1 / “Башта”:
Львівський курінь “Холодноярці” – кур. Град
Яворівський курінь “Переяслави” – кур. Бахмач
ВО2 / “Буг”:
Грубешівський курінь “Гайдамаки” – кур. Юрченко
Золочівський курінь “Дружинники” – кур. Шугай
Золочівський курінь “Романовичі” – кур. Вартовий, кур. Ткаченко
Любачівський курінь “Месники” – кур. Залізняк
Миколаївський курінь “Жубри” – кур. Дир?
Рава-Руський курінь “Галайда” – кур. Євшан, кур. Перемога
ВО3 / “Лисоня”:
Бережанський курінь – кур. Остап
Бережанський курінь – кур. Бондаренко, кур. Крук
Рогатинський курінь – кур. Роман, кур. Яструб
Тернопільський курінь – кур. Чугайстер
Чортківський курінь – кур. Гордієнко, кур. Бистрий
ВО4/”Говерля”:
Буковинський курінь “?” – кур. Перебийніс
Калуський курінь “Загроза”? – кур. Ромко
Калуський курінь “Промінь” – кур. Журавель
Коломийський курінь “Гайдамаки” – кур. Скуба
Коломийський курінь “Гуцульський” – кур. Книш
Коломийський курінь “Карпатський” – кур. Лісовий
Коломийський курінь “Перемога” – кур. Степовий
Станиславівський курінь “Бескид” – кур. Довбуш-1
Станиславівський курінь “Довбуш” – кур. Гамалія
Станиславівський курінь “Сивуля” – кур. Іскра
Станиславівський курінь “Скажені” – кур. Різун
Станиславівський курінь “Смертоносці” – кур. Благий
ВО6/”Сян”:
Лемківський курінь “Лемківщииа” – кур. Рен
Перемиський курінь “Лютий”? – кур. Євген
Тактичні відтинки ВО2 / Групи «Буг»
Літо 1945 – літо 1947
11-ий [Золочівський] ТВ “Пліснисько” – КВ Шугай, КВ Чайчук
Вд. ?? “Витязі” – сот. Оверко
Вд. ?? “Дружинники” – сот. Свобода, сот. Козак
Вд. ?? “Непоборні” – сот. Малиновий
Вд. ?? “Русичі” – сот. Павленко
12-ий [Сокальський] ТВ “Климів” – КВ Лис, КВ Перемога
Вд. ?? “Галайда-1” – сот. Перемога
Вд. ?? “Галайда-2” – сот. Куліш, сот. Ворон, сот. Сивий, сот. Чавс
Вд. ?? “Кочовики” – сот. Штиль
Вд. ?? “Перебийніс” – сот. Шумський
Вд. ?? “Пролом” – сот. Черник
Вд. ?? “Тигри” – сот. Ромко, сот. Лис
13-ий [Львівський] ТВ “Розточчя” – КВ Град, КВ Тиміш, КВ Угринович 1-ий курінь “Холодноярці” – кур. Град, кур. Тиміш, кур. Глухий
Вд. ?? “Холодноярці-1” – сот. Кобзаренко, сот. Мрія, сот. Сагайдачний
Вд. ?? “Холодноярці-2” – сот. Глухий, сот. Чорнота
Вд. ?? “Холодноярці-3” – сот. Грізний, сот. Дон, сот. Гонта, сот. Довбня, сот. Зорян
2-ий курінь “Переяслави” – кур…?, кур. Угринович Вд. ?? “Переяслави-1” – сот. Бриль Вд. ?? “Переяслави-2” – сот. Петренко, сот. Гамалія Вд. ?? “Переяслави-3” – сот. Сян
14-ий [Городоцький] ТВ “Асфальт” – КВ ..?, КВ Грабенко
Вд. ?? “Жубри-1” – сот. Крутіж, сот. Осика Вд. ?? “Жубри-2” – сот. Стрибожич, сот. Гайдук Вд. ?? “Наддніпрянці” – сот. ? Вд. ?? “Наддністрянці” – сот. ?
15-ий [Рогатинський] ТВ “Яструб” – КВ ..?, КВ Шугай Вд. ?? “Сурмачі” – сот. Буря?
Домів/Domiv 