46a5133270

Джерело: http://www.archive.lviv.ua

Поряд із голодомором, Другою світовою війною однією із найтрагічніших сторінок у новітній історії України були депортаційно-переселенські акції проти українців Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підсяння у 1944-1946 роках, в результаті яких сотні тисяч наших співвітчизників були вивезені з рідних домівок і часто позбавлені елементарних умов існування.

В історіографії це питання знайшло своє відображення здебільшого на рівні узагальнюючих цифр і фактів. Конкретна статистика стосовно окремих повітів і сіл майже не розроблена. Дана стаття покликана частково заповнити цю прогалину.

Об’єкт нашого дослідження – документи Управління у справах евакуації українського, польського, чеського, словацького населення при Раді Міністрів УРСР.

Вищеназвані документи – першоджерело усіх публікацій щодо депортаційно-переселенських процесів українців у 1944-1946 роках. Десятками років вони зберігалися у відомчому архіві Міністерства праці і соціальної політики України у Києві, а з серпня 1998 року після переміщення до Державного архіву Львівської області інтенсивно використовуються для надання довідок окремим громадянам. Через напівзакритий характер відомчого архіву у Києві та постійне використання документів архівістами у Львові дослідники майже не знайомі із цими джерелами і вони практично не введені до наукового обігу.

Всі документи фонду зосереджені у 19 описах (за числом районних уповноважених плюс 1 опис – алфавітні списки). Адміністративних же повітів, з яких відбувалося примусове переселення, є дещо більше. Так, до 18 описів увійшли дані про депортоване українське населення із Ярославського, Ланцутського, Лежайського, Пшеворського, Жешівського (Ряшівського), Томашівського, Володавського, Грубешівського, Перемишльського, Холмського, Саноцького, Березівського, Кросненського, Ліськівського, Тарнобжеського, Ново-Торгського, Ніського, Білгорайського, Ново-Сончського,Горлиць кого, Любачівського, Замостівського, Радзінського, Красноставського, Любартівського, Ясловського повітів і м. Любліна.

За видами джерел документи поділяються на декілька груп:

  1. алфавітні списки голів двору;
  2. заяви голів двору про згоду на так зване переселення;
  3. посімейні списки;
  4. описи майна;
  5. поешелонні списки.

Алфавітні списки – це документи вторинного обліку і виконують чисто практичну функцію пошуку конкретної сім’ї у посімейних або поешелонних списках. Алфавітні списки мають такі графи: прізвище, ім’я, по-батькові голови двору, його рік народження; село, з якого відбувалося примусове переселення; кількість членів сім’ї, що виселялися; кількість залишеної землі; сума залишеного майна; область переселення; номери справ та аркушів у поешелонних, посімейних списках та описах майна на голову двору. Порівняно з посімейними та поешелонними алфавітні списки не мають відомостей про усіх членів родини. Вони складені у двох варіантах – за повітами та за алфавітом.

Заяви голів двору несуть відносно невелику інформацію: прізвище, ім’я, по-батькові голови двору; місце проживання; підпис; дата. У багатьох випадках підпис і дата відсутні, що пов’язано, мабуть, із неписьменністю.

Основу документів примусового переселення складають посімейні списки та описи майна. Посімейні списки мають такі графи: номер за порядком; прізвище, ім’я, по-батькові, рік і місце народження усіх членів сім’ї, починаючи з голови двору; стать; родинне відношення до голови двору; область, до якої переселялися; зрідка (наприклад, списки Володавського повіту) – дата переселення.

Посімейні списки дають змогу:

–          визначити населені пункти у розрізі повітів, з яких відбувалося переселення;

–          встановити загальну кількість примусово переселених сімей і людей з того чи іншого населеного пункту;

–          виявити конкретну особу переселенця з його короткими біографічними даними.

Мусимо визнати, що у посімейних, поешелонних списках та описах майна іноді є деякі суперечності при написанні імен Федір чи Теодор, Осип чи Йосип, Стах, Євстахій чи Станіслав та ряду інших. Тобто в одних списках написано одне ім’я, в інших – друге. Те ж саме стосується і років народження окремих громадян.

У посімейних списках непоодинокими фактами є наявність списків жителів одного і того ж села у різних описах. Це пов’язано із хронологічними рамками переселення, коли частина жителів села була виселена у 1945 році, а інші – у 1946 році. Одними займався один районний уповноважений, іншими – другий. Так, із села Млини Ярославського повіту спочатку у 1945 році було примусово переселено разом зі своїм повітом 148 чоловік (47 сімей), а у 1946 році вже разом із Любачівським повітом – 788 чоловік (193 сім’ї). Ці дані містяться у різних описах відповідно №1 та №12[1]. У 1946 році жителі ряду сіл Ярославського повіту Халупки Хотинецькі, Млини, Будзин, Молодич, Корчова, Кочмари у кількості 1570 чоловік (380 сімей) були примусово переселені разом із жителями Любачівського повіту (опис №12)[2].

У 1945 році подібна ситуація була із частиною жителів сіл Дмитровичі, Замихів, Замістя, Городиславичі, Сколошів, Лясківка, Рокитниця, Дубковичі, Чесмеровичі, Дубиця і Заболотці (955 чоловік, 236 сімей), які були примусово переселені не зі своїм Ярославським, а із Перемишльським повітом, що підтверджує опис №5[3].

Про кількісний склад примусово переселених українців, наприклад, із Ярославського повіту свідчить наступна таблиця, складена за підрахунками посімейних списків (описи №№1, 5, 12):

№ з/п Населений пункт К-сть переселенців К-сть переселених сімей До якої області переселили
1 м. Ярослав 1066 462 Львівська, Волинська, Чернігівська, Одеська, Ворошиловградська, Станіславська, Дрогобицька, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Херсонська
2 Передмістя Дольне 524 164 Станіславська
3 Мишталі 119 34 Станіславська
4 Ставки 103 26 Станіславська
5 Миротин 92 32 Тернопільська
6 Полкіни 266 72 Станіславська, Тернопільська, Дрогобицька
7 Гориця, ВоляБухівська 181 39 Станіславська
8 Муніна 9 3 Тернопільська, Станіславська
9 Тучапи 43 10 Станіславська
10 Висоцько 679 166 Тернопільська
11 Запалів 632 146 Тернопільська, Львівська, Волинська
12 Маковисько 743 179 Тернопільська
13 М’якиш Старий 112 21 Львівська, Тернопільська
14 Ніновичі 992 233 Львівська
15 Тухля 355 68 Львівська
16 Бобрівка 454 99 Тернопільська
17 Ветлин 1118 278 Тернопільська
18 Вілька Запалівська 378 85 Тернопільська
19 Грабовець 361 95 Тернопільська
20 Дуньковичі 83 20 Львівська
21 Заліська Воля 563 144 Тернопільська
22 Корениця 580 131 Тернопільська
23 Конячів 135 30 Тернопільська
24 Ольхова 54 14 Тернопільська
25 Рижкова Воля 687 170 Тернопільська
26 Харитони 158 36 Тернопільська
27 Собятин 280 65 Тернопільська
28 Сурохів 1077 207 Тернопільська
29 Ляшки 729 174 Тернопільська
30 Лази 842 202 Тернопільська, Львівська
31 Мякиш Новий 839 184 Тернопільська
32 Дубровиця 667 167 Станіславська, Тернопільська
33 Адамівка 185 46 Дрогобицька
34 Павлова 378 86 Тернопільська
35 Майдан Синявський 52 9 Тернопільська
36 Слобода 319 77 Дрогобицька
37 Красне 144 34 Станіславська, Дрогобицька, Тернопільська
38 Дібча 617 142 Дрогобицька, Львівська
39 Теплиця 2091 482 Тернопільська, Харківська, Полтавська, Одеська, Львівська, Дрогобицька, Станіславська, Миколаївська, Волинська
40 Радимно 625 180 Львівська, Волинська, Тернопільська, Станіславська
41 Сколошів 326 213 Тернопільська, Волинська, Львівська
42 Задіброва 128 33 Волинська
43 Святе 939 273 Львівська, Станіславська, Волинська, Тернопільська, Дрогобицька
44 Острів 72 19 Волинська, Дрогобицька
45 Заболотці 340 80 Дрогобицька
46 Людків 25 5 Волинська
47 Засяння 124 33 Тернопільська
48 Сосниця 2145 644 Станіславська. Тернопільська, Львівська
49 Вязівниця 163 45 Станіславська, Дрогобицька, Львівська
50 Молодич 152 41 Станіславська, Тернопільська
51 Радава 36 11 Дрогобицька, Станіславська
52 Зарадава 8 2 Львівська. Станіславська
53 Сурмачівка 122 26 Тернопільська, Львівська
54 Цетуля 494 116 Тернопільська, Львівська
55 Млини 936 240 Тернопільська, Львівська, Станіславська
56 Хотинець 769 190 Тернопільська, Львівська
57 Халупки Хотинецькі 421 110 Тернопільська, Львівська
58 Грушовичі 50 16 Львівська
59 Будзин 264 56 Дрогобицька. Тернопільська
60 Прухник 105 31 Тернопільська, Львівська, Станіславська, Дрогобицька
61 Хожув 69 16 Станіславська, Херсонська, Тернопільська, Волинська
62 Свободна 12 6 Тернопільська, Станіславська, Дрогобицька
63 Хавловичі 75 16 Тернопільська
64 Йодлівка 28 8 Тернопільська
65 Розбуж 255 66 Тернопільська, Дрогобицька
66 Крамарівка 289 73 Тернопільська, Дрогобицька
67 Реплин 148 31 Тернопільська, Станіславська, Дрогобицька
68 Угорка 270 59 Станіславська, Тернопільська
69 Розвениця 22 5 Львівська
70 Воля Розвеницька 365 89 Дрогобицька, Львівська, Станіславська, Тернопільська
71 Повнятичі 343 83 Дрогобицька, Львівська, Тернопільська
72 Частковичі 218 53 Тернопільська, Львівська, Дрогобицька
73 Тиневичі 116 33 Тернопільська, Станіславська, Львівська, Дрогобицька
74 Чудовичі 87 25 Тернопільська, Дрогобицька
75 Рожнятів 174 46 Тернопільська, Дрогобицька, Станіславська
76 Синява 47 12 Станіславська, Дрогобицька, Львівська
77 Піскоровичі 1365 301 Львівська, Тернопільська, Станіславська, Волинська, Одеська
78 Рудка 262 63 Тернопільська, Харківська
79 Пігани 47 11 Тернопільська, Львівська, Дрогобицька
80 Монастир 154 35 Станіславська, Львівська, Дрогобицька
81 Червона Воля 60 19 Станіславська, Львівська
82 Черче 31 11 Тернопільська, Львівська
83 Дибків 91 49 Тернопільська, Львівська, Одеська, Херсонська, Станіславська
84 Вилева 130 32 Станіславська, Львівська, Тернопільська
85 Добра 706 160 Тернопільська, Дрогобицька, Одеська, Станіславська
86 Лежахів 287 72 Тернопільська, Львівська, Станіславська
87 Добковичі 260 66 Станіславська, Тернопільська, Херсонська
88 Боратин 362 86 Станіславська, Херсонська
89 Корчова 81 21 Тернопільська
90 Кочмари 76 19 Тернопільська
91 Дмитровичі 402 106
92 Замихів 137 36
93 Замостя 14 3
94 Лясківка 46 9
95 Рокитниця 6 1
96 Дубковичі 3 1
97 Чесмеровичі 27 9
98 Дубиця 1 1
Пшеворський повіт
Пшеворськ 12 3 Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська
Кречовичі 165 43 Дрогобицька, Тернопільська
Бібрка 89 21 Дрогобицька, Станіславська, Тернопільська
Сеннів 36 10 Тернопільська, Дрогобицька
Жуклин 9 1 Дрогобицька
Ніжатиці 7 1 Тернопільська
Жешівський повіт
Бяла 150 41 Львівська
Залісся 27 8 Львівська, Тернопільська
Тарнов 9 4 Одеська, Рівненська
Лежайський повіт
Лежайськ 223 69 Станіславська
Старе Місто 128 37 Станіславська
Прихоєць 116 39 Станіславська
Сідлянка 159 45 Станіславська
Ланцутський повіт
Тарнавка 842 223 Тернопільська
Гусів 9 3 Тернопільська
Ожанна 350 95 Тернопільська, Одеська
Жухів 334 80 Станіславська, Одеська, Львівська
Дубно 1719 387 Волинська, Станіславська, Тернопільська, Херсонська
Гадлі Шклярські 101 27 Тернопільська, Станіславська
Видачів 28 6 Тернопільська

Отже, із 99 населених пунктів Ярославського повіту було примусово переселено 34007 українців ( 8728 сімей )[4].

Разом із Ярославським повітом були примусово переселені українці із Пшеворського (Пшеворськ, Кречовичі, Бібрка, Сеннів, Жук лин, Ніжатиці), Жешівського (Бяла, Залісся, Тарнов), Ланцутського (Карнавка, Гусів, Ожанна, Жухів, Дубно, Гадлі Школярські, Видачів), Лежайського (Лежайськ, Старе Місто, Прихоєць, Сідлянка) повітів. Це складало 4513 чоловік (1143 сім’ї)[5]. До деякої міри це умовне розділення, оскільки адміністративно-територіальний поділ довоєнної Польщі був іншим. Отже, разом із 20 населеними пунктами вищеназваних повітів із Ярославщини у 1944-1946 роках було примусово переселено 38520 чоловік (9871 сім’я).

Як свідчить вищенаведена таблиця, у повіті було 23 населених пункти, з яких примусово переселили 500 і більше українців. Найбільше їх було переселено із: Ніновичів (992 чоловіки, 278 сімей), Ветлина (1118 чоловік, 207 сімей), Теплиці (2091 чоловік, 482 сім’ї), Святого (939 чоловік, 273 сім’ї), Сосниці (2145 чоловік, 644 сім’ї), Ярослава (1066 чоловік, 462 сім’ї)[6].

Найчастіше переселенці скеровувалися до західних областей України – Львівської, Тернопільської, Станіславської, Волинської.

Із таких населених пунктів як Добковичі, Ярослав, Хожув, Рудка, Дибків, Добра українці були переселені поряд із західними у центральні, східні і південні регіони України. З м. Ярослава, наприклад, українці були вивезені до 11 областей України – Львівської, Тернопільської, Станіславської, Дрогобицької, Волинської, Рівненської, Чернігівської, Полтавської, Херсонської, Одеської, Ворошиловградської.

Цінна інформація міститься в описах майна. Це прізвище, ім’я, по батькові голови двору; населений пункт; кубатура житлових і господарських будівель і їх сума; кількість землі; загальна сума залишеного майна.

У всіх населених пунктах, жителі яких підлягали примусовому переселенню, кількість сімей у посімейних списках і кількість описів майна майже ніколи не збігалась. Те ж саме стосується кількості описів майна і кількості залишених хат. Адже досить часто дві, а то і три сім ї жили під одним дахом.

У багатьох селах, які потрапили у зону інтенсивних військових дій або зазнали нападу польських бойовиків у 1944-1946 роках і родини яких на час переселення залишилися без даху над головою у графі “Будівлі” записано: „спалено під час війни” або „спалено польською бандою”. Якщо переписувачі були порядними людьми або мали відповідні вказівки, то усі спалені приміщення записувалися зі слів переселенців і включалися у загальну вартість залишеного майна. Це мало певне значення для переселенців, оскільки згідно „Інструкції щодо реалізації угоди між урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки та Польським Комітетом Національного Визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР” від 9 вересня 1944 року після прибуття на нове місце проживання вони мали б отримати нові будівлі і житло на відповідну суму (хоч на практиці це було досить рідко).

Якщо ж радянські переписувачі не мали відповідних вказівок і не надто переймалися проблемами переселенців, то про спалені будівлі нічого не записували і переселені сім’ї після переїзду часто були кинуті напризволяще.

В оцінці майна був значний суб’єктивізм, оскільки одні і ті ж будівлі у різних повітах оцінювалися по-різному. Як правило, сума залишеного майна в описах коливалася від 1 до 20-25 тисяч карбованців за тодішніми цінами. При відсутності житлових і господарських будівель оцінці підлягали лише сад і залишені посіви. Сума тут була вже невеликою – від 100 до 700-800 карбованців. Досить дорого оцінювався ліс, який рахувався за тим чи іншим господарством (за умови порядності і скрупульозності переписувачів).

Земля, скільки б її не рахувалося за господарством, у загальну вартість майна не входила і оцінці не підлягала. У той же час, кожне плодове дерево оцінювалося у 20-30 карбованців. Кількість землі, яка припадала в середньому на одне господарство, коливалася від 0,2-0,3 га до 3-5 га, зрідка – до 10-15 га.

Загальний майновий стан примусово переселених українців Ярославського повіту у розрізі деяких сіл демонструє наступна таблиця[7]:

Населений пункт К-сть описів майна К-сть залишених хат К-сть залишеної землі (га) Сума залишеного майна (крб.)
1 Запалів 136 136 468,72 607554
2 Мякиш Старий 20 19 56 61300
3 Бобрівка 89 84 247,65 447765
4 Вілька Запалівська 84 79 263,3 383389
5 Дуньковичі 20 17 52,9 47400
6 Корениця 125 121 396,17 615286
7 Конячів 29 24 79,12 168598
8 Дубровиця 144 139 603,29 581679
9 Адамівка 39 38 152,78 167611
10 Павлова 76 77 374.76 401548
11 Слобода 63 61 340,72 247385
12 Красне 31 29 125,66 96457
13 Дібча 106 90 497,11 459952
14 Радимно 108 100 216,9 646629
15 Сколошів 172 160 412,1 953055
16 Задіброва 62 56 179,39 318008
17 Засяння 24 20 37,79 66800
18 Вязівниця 23 23 68,59 141752
19 Сурмачівка 26 25 93,28 112526
20 Цетуля 113 111 308,15 420250
21 Млини 198 185 699 1227264
22 Халупки Хотинецькі 90 87 280.9 497000
23 Добра 139 25 571,48 93994
24 Лежахів 68 62 246,99 380746

Цінна інформація міститься у поешелонних списках, графи яких частково повторюють посімейні списки: прізвище, ім’я, по батькові, рік народження членів сім’ї; область переселення; зрідка – дата переселення. На відміну від посімейних списків, в яких переселенці одного села записувалися разом, у поешелонних списках вони могли бути записані у різних книгах або у різних місцях однієї і тієї ж книги. Це пов’язано з тим, що часто жителі одного і того ж села переселялися у два етапи, у різні роки або змушені були виїжджати до різних областей. У більшості повітів посімейні та по ешелонні списки є тотожними.

За браком місця для наочності як приклад ми взяли Ярославський повіт. Подібна інформація міститься в документах інших повітів даного фонду.

Отже, архівні матеріали управління у справах евакуації українського, польського, чеського та словацького населення при Раді Міністрів УРСР – важливе джерело і основа усіх досліджень про депортаційно-переселенські процеси у 1944-1946 роках з території Лемківщини, Холмщини, Надсяння і Підляшшя.

[1] Державний архів Львівської області // ДАЛО. – Ф.Р-3229. – Оп.1.- Спр.26. – Арк.487-494

[2] Там само. – Арк.1-38.- Підраховано автором

[3] Там само. – Оп.5.- Спр.60.- Арк..503-527.-Підраховано автором

[4] Там само. – Оп.1.- Спр.24.- Арк..1-266.

Там само. – Спр.25.- Арк..1-559

Там само. – Спр.26.- Арк..1-544

Там само.-Спр.27.- Арк..1-302

Там само. – Спр.28.- Арк..1-214

Там само. – Оп.12.- Спр.27.- Арк..1-38.- Підраховано автором

[5] Там само. – Оп.1.- Спр.28.- Арк..1-214.- Підраховано автором

[6] Там само. – Спр.24.- Арк.1-46.

Там само. – Спр.25.- Арк..31-102

Там само. – Спр.26.- Арк..107-204,275-312,333-419, 431-434.- Підраховано автором

[7] Там само. – Спр.24.- Арк.1-46.

Там само. – Спр.2.- Арк.. 1-451зв.

Там само. – Спр.3.- Арк.. 1-319

Там само.-Спр.7.- Арк.. 1-20, 195-227, 244-264, 270-368

Там само. – Спр.8.- Арк.. 1-7,46-60

Там само. – Спр.12.-Арк. 49-251

Там само. – Спр.18.-Арк. 1-332

Там само. – Спр.20.-Арк. 1-183

Там само. – Оп.12.- Спр.18.- Арк.. 1-172.- Підраховано автором